Софія Київська

Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії Київської. Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...

    Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. В літописах заснування собору датується як 1017, так і 1037р. Будував Cв. Софію київський князь Ярослав Мудрий. В цій справі він завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

    Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України - "митрополією руською". Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

     Софія — свідок й безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, періоди занепаду й відродження міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів у XVII столітті.

Отож, вже друга київська святиня у списку 7 чудес України. Без величних куполів Київ не був би Києвом. А Україна без багатої історичної спадщини і глибокої духовності не була б УКРАЇНОЮ.