Хортиця

Підкорили ми Говерлу, котру якщо не чудом, то принаймні гордістю України назвати можна (про "експонати" музею "Залиши після себе якусь тряпку" на вершині промовчимо...), а зараз полинемо думками у інший мальовничий куточок нашого краю - Національний заповідник-острів "Хортиця".

    Найбільший острів на Дніпрі, Хортиця унікальна рідкісним поєднанням на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології... Основу острова складають граніти і гнейси (такий собі вид гірських порід), яким близько 2 мільярдів років. Саме вони, здіймаючись у вигляді скель, у північній частині острова, до тридцяти метрів над поверхнею Дніпра, створюють тут гірську країну в мініатюрі.

   Та, окрім природи, славиться Хортиця ще ось чим. По-перше, на острові є Музей історії запорозького козацтва (створений ще у 1983 році під назвою-"прикриттям" Музей історії м. Запоріжжя). Тут зібрано більше 30 тисяч предметів, які охоплюють історичний період від палеоліту до ХІХ століття нашої ери.

    По-друге, існувало на острові в  Х-ХІV століттях поселення Протовче - один із прототипів Запорозької Січі. У п'яти досліджених напівземлянках (археологи впевнено називали їх куренями (!)) мешкали оборонці не лише Хортиці, а й взагалі частини південних рубежів протоукраїнського державного угрупування. Знахідки із поселення Протовчого зайняли достойне і значне місце в експозиції Музею історії запорозького козацтва, а там, де було саме поселення, створено меморіально-туристичний комплекс.

    По-третє, проходив колись вздовж Хортиці так званий Скіфський шлях, а на його узбіччі розташовувалися кургани, найстаріший з яких споруджений представниками культур доби бронзи у ІІІ тисячолітті до н.е., а наймолодший – скіфами у ІІІ столітті до н.е. Ще на початку ХХ століття на Хортиці було 129 курганів, проте зараз меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" ("Зорова Могила") склали одинадцять курганів – "живих", реконструйованих та стилізованих. На курганах установлено стародавні скульптури, людиноподібні стели і просто стели доби бронзи. Є тут також Музей кам'яних витворів, де просто неба експонуються гармани (токи), ступи, корита, жорна, скульптури, кам'яні стовпи та хрести.

    По-четверте, приваблює туристів до Хортиці меморіально-туристичний маршрут "Тарасова Стежка”, що відтворює шлях подорожі Шевченка островом і оздоблений сімома гранітними брилами, на яких висічені рядки із творів Великого Кобзаря, де згадується Хортиця і Великий Луг Запорозький.

    По-п'яте, 14 жовтня 2004 року на острові розпочато будівництво історико-культурного комплексу "Запорозька Січ”. За плануванням комплекс розділяється на дві різновеликі частини –"Внутрішній Кіш” та "Передмістя”. Мають бути відтворені  інтер’єри козацьких жител (курінь та будинок кошового отамана), офіційні та освітні установи (військова канцелярія та січова школа). Центральним об’єктом комплексу стане трибанна церква Покрови пресвятої Богородиці. Споруди "Зовнішнього Кошу” мають носити рекреаційний (корчма) та інтерактивний характер (діючі кузня і гончарне виробництво). За зразки фортифікаційних споруд козацького часу правитимуть три вежі, рови та земляний вал з частоколом.

    Така-от неземна краса, що переносить нас на 5 століть назад, буде невдовзі на Хортиці. Але й зараз є там чим оку помилуватися, а душі насолодитися. Тож побувати там дуже хочеться:) (аж рима з-під пера проситься=)))