Ще у козацькі часи, де б не будували Запорізьку Січ, у її центральній частині завжди споруджували церкву Богородиці, яку козацтво вважало своєю заступницею. Тричі на рік збиралася козацька рада - на Різдво, Великдень та Покрову. Ось чому Покрова здавна вважалося важливим козацьким святом.
     Через кілька століть багато козацьких традицій перейняли вояки армії УНР та УПА, які також називали себе козаками. Вони безумовно вважали себе вільними людьми, без примусу ставали партизанами, мали схожу мету боротьби, але вже відповідно до свого часу ("Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу!"). У складі Української Повстанської Армії була молодша і генеральна старшина, використовувалися такі військові звання як хорунжий, сотник, осавул. Збереглися й назви військових частин армії як сотня, курінь. Не дивно, що у 1947 р. Українська Головна Визвольна Рада вибрала свято Покрови днем утворення військових частин ОУН - УПА.
     Насправді утворення УПА не відбулося в один день. Перші повстанські загони почали створюватися восени 1942 р., один з яких очолив Сергій Качинський. Деякий час окремо діяла інша УПА або "Поліська Січ", де отаманом був Тарас Бульба-Боровець, яка з часом стала частиною Української Повстанської Армії.
     Саме тоді були поєднані події різних історичних періодів, щоб у свято Покрови пригадати, яке значення воно мало для людей у давньому чи недавньому минулому, для козаків і для повстанців, а тепер має для нас.