Християни східного обряду відзначають Стрітення Господнє як пам’ять про те, що Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження, де відбулася зустріч зі старцем Симеоном. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.
Але корені цього свята сягають сивої давнини. За язичницьких часів Стрітення називалося іще як Стрічення, Стріщення, Громниці, Зимобор. Головним дійством у цей день зустрічі двох стихій було освячення вогню і води. Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати. Протягом року зберігали такі свічки на покуті або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву – від буревію чи граду, а членів родини – від "злого ока” та хвороб.
Запалювали громну свічку у таких випадках:
* коли над оселею гуляє страшна негода;
* коли виникали труднощі при пологах;
* коли у селі пожежа або катаклізм;
* коли починалася війна;
* коли людину схопить "чорна хвороба” (епілепсія);
* як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.
Також у цей день святять воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води. За повір’ями, така вода цілюща і лікує від багатьох напастей:
* лікує рани і внутрішні захворювання;
* рятує від "злого ока”, відьми, вовкулака, від "пристріту”;
* нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом;
* пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону;
* господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько;
* окроплювали стайні та обори від відьм, щоб "не виссали з корови молока".
Тож вітаю вас зі святом. Судячи з прикмет, весна буде тепла, що дуже тішить ! )))))
