Завтра на наших календарях буде 12 червня. А це означає, що від світлого свята Пасхи настав 50 день, а з ним і одне з найбільших християнських свят - свято Трійці. Свято має кілька назв: День Святої Трійці, Зішлення Святого Духа, П'ятидесятниця, Зелені свята. Назву П'ятидесятниці свято одержало тому, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П'ятидесятниці, встановлене в пам'ять про дарування єврейському народові Закону при горі Сінай; воно святкувалося в 50-й день після Великодня і припадало на закінчення жнив і збирання плодів, перші з яких приносилися в жертву в храмі. Саме в цей день, у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа, коли всі учні були зібрані в одній світлиці, раптом зробився шум: "ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів." Апостоли виповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами (Діяння апостолів 2:1-47). Зішестям Св. Духа на апостолів відкрилася довершуюча діяльність третьої особи Пресвятої Трійці, і вчення Ісуса Христа про Триєдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти. Подія Зішестя Святого Духа мала дуже велике значення для апостолів і перших християн і для цілої Христової Церкви. Св. Іван Золотоустий у проповіді на празник П'ятидесятниці каже: "Преласкавий Бог сьогодні наділив нас великими дарами, які важко вимовити словами. Тому усі разом радіймо і радістю, славімо нашого Бога. Святий Дух нас звільнив з неволі та покликав до свободи. З цього джерела випливають пророцтва, ласки зцілення і все інше від нього."
    У народі свято Трійці часто називають Зеленими святами, бо вважалось, що прийшло завершення весняного і початок літнього циклу. Напередодні свята вранці дів­чата, діти та молодиці йшли в гаї, на луги збирати зілля: чебрець, полин, любисток, васильки, материнку, м'яту, а ввечері квітчали хати гіллям клена, липи, ясена. На Зелені свята мали бути замайовані хата,  подвір'я, пасіка, ворота. Долівку в хаті встеляли чебрецем, полином, лепехою, букети з чебрецю, м'яти, волошок ставили на підвіконні, за ікони клали також квіти. Селяни вірили, що в клечанні ховаються душі померлих родичів, що були вони святими, тому вбирали оселю і подвір'я і цим самим освячували своє обійстя, очищали його від усіх злих сил. Троїцьку клечальну зелень зберігали й згодом використовували для приготування лікувального купелю.
    У неділю зранку люди вбиралися у святковий одяг і йшли до церкви. Після церкви дівчата і хлопці йшли в ліс, де відбувалися ігри, хороводи, співи, жарти. Звивши вінки на живих березах, хлопці їх обережно відламували і подавали дівчатам, щоб ті ввечері пустили їх на воду, як на Купала, споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з'єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо. Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень.