Ось так вже енну кількість часу слухаємо про кризу, "обнадійливі" промови нашого верховенства і співанки народу, що все так не буде. А тут, бач, позавчора Національний банк України оприлюднив попередні показники роботи вітчизняних банків. До стабільності нам, як то кажуть, далеченько.
Одна з найголовніших тенденцій: грошей у банківських сейфах стає все менше й менше (хм.. і хто б сумнівався..). Основна причина цього, втім, знаходиться поза компетенцією фінансистів. Тобто економіка потребує коштів, їх не вистачає, а розмови про Податковий кодекс, який погрожує остаточно загнати промисловість у тінь, тільки підсилюють ажіотаж. Відповідно, зростає тінізація економіки - а банки за таких умов відіграють скромнішу роль. Надалі якщо нинішній варіант кодексу таки втілюватимуть у життя, то розмір тіні над економікою тільки збільшуватиметься, а отже, проблема загострюватиметься.
Якщо перерахувати обсяг виданих кредитів у доларовому еквіваленті та порівняти його з докризовим 2008 роком, побачимо: десь «загубилися» 7 млрд. доларів (зовсім небагато...). Це саме та сума, яку не отримують підприємці для розвитку свого бізнесу і якої бракує для активного розвитку економіки. Іншими словами, легально покрити дефіцит нічим. Можна, звичайно, скористатися звичними тіньовими схемами, але таким чином ми тільки заганяємо проблему вглиб. Простіше кажучи - маємо ефект зачарованого кола.
Суворість Нацбанку до комерційних фінансових установ змушує останніх значно жорсткіше ставитися до своїх позичальників. Нині фінансові аналітики майже одностайно твердять: на жодні амністії своїм боржникам банки не підуть! Насамперед тому, що в такі рамки їх загнав регулятор - положенням про резервування коштів під проблемні кредити. За статистикою, якщо у 2008 році банки сформували резерви 18 млрд. гривень, то в нинішньому році - вже 106 млрд.! 88 «додаткових» мільярдів фінансисти змушені заморозити. І якщо банк захоче списати борг комусь із «безнадійних» позичальників, то, відповідно до норми НБУ, капітал фінустанови скоротиться рівно на таку ж суму. Цікаво, що сукупний капітал усіх українських банків лише ненабагато перевищує суму, яка знаходиться у резерві, - 127 млрд. гривень. Тобто якщо хтось - тобто фінрегулятор - захоче відмінусувати одну цифру від іншої, скажімо, як покарання за невиконання своїх розпоряджень, то від банківської системи можуть залишитися "ріжки й ніжки". Тому Нацбанк і не лютує, а інколи дуже спокійно спостерігає за порушеннями.
Що маєм, то маєм: щось пропадає, чогось не вистачає, десь недорахували, десь перерахували. От куди і кому, знати не нам...
"Якщо перерахувати обсяг виданих кредитів у доларовому еквіваленті та порівняти його з докризовим 2008 роком, побачимо: десь «загубилися» 7 млрд. доларів(зовсім небагато...). Це саме та сума, яку не отримують підприємці для розвитку свого бізнесу і яка заважає активному розвиткові економіки. Іншими словами, легально покрити дефіцит нічим." Дифіцит, це коли попит перевищує пропозицію. У цьому випадку попит, тобто бажання приватних структур брати кредит не перевищує пропозиції банків. Проблемні кредити як і не видавали, так і не видають. Суворіші вимоги НБУ у часи світової економічної кризи є економічно правильними, давно треба було застосовувати суворіший контроль щодо діяльності комерційних банків.Це, до речі, є і однією з головних функцій НБУ. "Цікаво, що сукупний капітал усіх українських банків лише ненабагато перевищує суму, яка знаходиться у резерві, — 127 млрд. гривень. Тобто якщо хтось — тобто фінрегулятор — захоче відмінусувати одну цифру від іншої, скажімо, як покарання за невиконання своїх розпоряджень." А навіщо відмінусовувати ці цифри? Такого покарання для комерційних банків взагалі не існує. Взагалі, єдиний, хто , як завжди, у виграші є саме комерційні банки, які не видають кредитів, натомість заробляючи неймовірні гроші на валютних коливаннях, саме завдяки НБУ, який їм же продає іноземну валюту за курсом значно нижчим від курсу, за яким ми цю валюту купуємо у обмінниках. У теперішній ситуації, для зниження кредитних ставок НБУ мало б через 2 свої комерційні банки (Ощадний та Укрексімбанк) видавати кредити за відсотковою ставкою трохи більшою за інфляцію, що здешевило б кредити в цілому.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
