 Рефлексії на тему "синдром "трешовості"", або як мене задовбало наше ТБ
Днями, коли надворі шкварила спека, в хаті комп і консоль були зайняті, а нові пригоди інспектора Сироти і розслідування незаконних рішень Винниківської міської ради були прочитані, вирішив я глянути, що показують по нашому ТБ.
За законом підлості по ньому йшла або набридлива реклама, або якісь москальські фільми. Розморений спекою і безвихіддю, я ввімкнув один із них. Як потім виявилось - чергове третьосортне російське мило. Тут і жінка дурепа, яка вискочила заміж молодою за мішок з грошима, а тепер "ламається", бо знайшла файного хлопа, і дочка-інвалід, і ще якісь ліві люди, котрі не хочуть хеппі-енду, коротше чергові сл
...
Читати далі »
|
 Марія Матіос "Нація" Найперше в цій книжці мене, звісно, привабила назва. До того ж, ще раніше читала "Майже ніколи не навпаки" і "Солодку Дарусю" (за яку, до речі, Марія Матіос отримала ШЕвченківську премію), і як одна, так і інша справила на мене глибоке враження. Тому "Націю" брала до рук із зацікавленням. На що ж ми найперше дивимося у книжці? Звичайно, на зміст. Отож, зі змісту і почну: складається "Нація" з трьох частин: І ч. - "Апокаліпсис" - 6 новел. І, чесно кажучи, після першої новели "Юр'яна і Довгопол" я трохи розчарувалася, бо не до кінця її зрозуміла. Проте, добре, що зовсім не зневірилася і читала далі, тому що наступні новеливже піддалися моєму розумінню і вразили до глибини душі. "Вставайте, мамко
...
Читати далі »
|
|
