Патріот чи за компанію?

  На кожному державному чи національному святі ми бачимо масу людей з національною символікою: прапорами, стрічками, в українських строях... Кожен з них називає себе патріотом. На питання "чому?" відповідь чуємо стандартну: "... пам'ятаю історію, люблю схід і захід сонця, рідне місто, борщ з галушками, вареники, спів солов'їний..."

  Все це добре, що ми пам'ятаємо і любимо те, що стосується нашої Батьківщини. Але досить вже ховатись за шаблоном нав'язливого стандарту! Патріотизм — це не спосіб самовираження, це частина нашого духу, це одне з найсильніших відчуттів, які існують у природі. Інколи це почуття сильніше навіть за любов до матері або дівчини. Про це не треба кричати, цим не можна підіймати свій рейтинг, бо тоді це звичайний фальш. Адже для патріота це звичайна повсякденна річ, він не стає патріотом, коли виступає на людях чи пише книжку. Він патріот кожної хвилини свого життя. Він відчуває біль держави на своєму тілі, бо є частиною цього цілого.

 Ось виклала я свою думку, задумайся, зроби висновок для себе. Ти патріот чи за компанію? Подумай, який слід в історії твоєї Батьківщини залишить відповідь на це питання...