У
Львові існує традиція збиратися у великодні дні в Шевченківському гаї і водити
гаївки, розважатися, святкувати. Але чому б не продовжити свято ще на день? –
подумали Борці. І на Благовіщення вирішили зібрати українчиків у парку
біля церкви свмч. Йосафата, що на вул. Замарстинівській.
На превелике
здивування, охочих підтримати українські забави виявилося більше, ніж гадалося.
Тож з 3 до 5 години борці відважно водили "Подоляночку" з маленькими дітками і
різноманітні хороводи із трішки старшими. Приємно було спостерігати, як батьки
самі заохочували дітей брати участь в гаївках, задоволено фотографували все
дійство, згадували власне дитинство і підказували нам різні забавлянки. Пізніше
почав підтягуватися старший народ і з 5 до 8 год почалися "дорослі" гаївки. Усі
з превеликим задоволенням бігали, отримували смачні ляски ременем і когось
ляскали (що набагато потішніше), моргали, стрибали, пінгвінчика водили,
струмочок робили і ще дуже багато всього радісного і веселого. Навіть сонечко
виглянуло до нас і погода, незважаючи на дощові прогнози, протрималася
якнайкращою.
Гаївки – це дуже позитивний звичай, який об’єднує цілком
незнайомих людей між собою, дарує хороший настрій, а також дозволяє розім’ятися
після зими, відчути смак тепла. Тому усі "гаївководи" були задоволені
проведеним часом і, хоча тіло наступного дня (а в кого й декілька днів!) давало
про себе чути, той настрій, яким ми зарядилися, компенсував усе.
Моя порада усім, хто з всіляких різних
причин не бував на гаївках, прийдіть, відчуйте ту енергетику, а те, що не
пожалієте, гарантую власними враженнями.
