Серед борців є справжні футбольні вболівальники, яких не зупинив ні сніг, ні мороз, ні будь-які інші несприятливі обставини, коли треба було підтримати львівську команду "Карпати":) Все ж, думаю, що той, про кого написала це повідомлення, відомий багатьом українцям, хлопцям і дівчатам, футбольним фанатам і тим, хто дивиться лише фінальні матчі, знає, що Шевченко - це прізвище не лише українського поета, а й відомого футболіста.
Маю на увазі Валерія Лобановського, якому у 2002 р. було присвоєно звання Героя України за багаторічну тренерську діяльність, великий внесок у розвиток футболу в Україні. Народився він у Києві. Професійно почав займатися футболом з 19 років. Вищу освіту здобував у Одеському політехнічному інституті. Все ж вищої освіти у галузі фізичної культури не мав. Вчився тільки у київських футбольних школах. У 1959 р. вперше зіграв за "Динамо" на чемпіонаті Радянського Союзу. Згодом став одним з найкращих гравців у Союзі, у 1961 р. був визнаний чемпіоном СРСР. Протягом наступних десяти років про цього футболіста знали далеко за межами СРСР. Лобановський був капітаномолімпійської команди Союзу. Як гравець, був у складі не лише київського "Динамо", але й одеського "Чорноморця" і донецького "Шахтаря". Вже тоді відзначали його особливі вміння. Свої дії на футбольному полі Валерій Лобановський міг вираховувати математичними методами. Можливо тому футболісту вдалося стільки разів ощасливити фанатів. Ті, хто був на футбольному матчі, знають, що твориться після довгоочікуваного голу у ворота суперника :) А хто не був, все одно може уявити :) У 29-річному став тренером дніпропетровської команди "Дніпро", а з 1974 р. тренував футбольних гравців у київському "Динамо". Вже у 1975 р. Лобановського визнали заслуженим тренером СРСР. Вболівальники "Динамо" мали можливість спостерігати за успішною грою улюбленої команди на чемпіонаті Союзу. Вісім разів команда змогла стати чемпіоном. Двічі "Динамо" перемагало у розіграші Кубка володарів кубків європейських країн. Вже в роки незалежності України київське "Динамо" було 5-разовим чемпіоном України і 3-разовим володарем Кубка України. У 1999 р. українська команда ввійшла до півфіналу Ліги чемпіонів УЄФА. Лобановський також є автром книг про напрями розвитку футболу, про стратегію і тактику цієї гри, яка на перший погляд здається не такою вже й важкою. Насправді треба враховувати дуже багато моментів. Лобановський як тренер був впевненим у цьому. Він намагався вдосконалити командну гру. Вважав, що футболіст повинен бути універсальним, однаково сильним як у захисті, так і в нападі.
Валерій Лобановський вважав, що найбільше досягнення тренера - це сильна команда, яка зможе стати командою-зіркою! У свій час він зміг це довести.
Знаю ставлення Лобановського до української мови, і те,що в його бібліотеці жодної української книжки, і йому до цього було байдуже, і те, що вийхав з України на початку дев'яностих...Це звичайно дуже болить! Але! але завжди те "але". але вважаю його великим і героєм, бо зробив дуже багато! а щодо Героя України...
а от найкращим футболістом року, то вже треба, щоб визнали 
