Покохала якось прекрасна дівчина Синь юнака Вира, що незрівнянно грав на сопілці. І стали б вони чудовою парою, якби не умовності суспільства... Синь була дочкою графа, а Вир - пастухом. Граф був проти зятя-пастуха і, за його наказом, на Вира скинули камінну брилу. Коли Синь побачила вбитого коханого, то плакала так, що її сльози затопили всю долину і сама вона потонула в них.
Пройшло з того часу немало століть, а сльози Сині за Виром так і не висохли... Пам'ятають люди історію
... Читати далі »
