 Кіко того літа... ухх:)Що, що, а розважатись
український народ, а особливо молодь, таки вміють :)Так швидко
летить час, що вже й 4та ураїнська вечірка промайнула, на яку всі так з
нетерпінням чекали. І знаєте, що я вам скажу - це було ЩОСЬ!!!
Ах… як
пригадаю, які всі красиві були у вишиванках, червоні, рум’яненькі щічки -
справжні українці:)!!!Стільки позитиву, заряду
шалених емоцій, несамовитої ейфорії давно вже ніхто не відчував. Народ,
присутній на вечірці, так і танув в обіймах прекрасної української
музики, а також, як я помітила, був зачарований виступом гостя вечірки,
Романа Козака, зрештою, як і я:) Час немовби зупинився,
музика лунала звідусіль, хлопці та дівчата і співали, і танцювали,
словом, проводили весело час та так, щоб запам’ятався цей вечір надовго :)
Та все ж, як не сумно це
звучатиме, час вечірки добігав завершення, але український народ так
просто не здається :) Хе… варто було ввімкнути
якусь дуже популярну пісню, а саме таку, яку знають усі і наспівують,
можливо, її і поза межами шаленої української паті, як почався
несамовитий вибух танцю та співу. Ооо… знаєте, таке варто побачити :) Всі так танцювали, немов вже «100 літ» знайомі,
і, незважаючи на час, блукали у музичному вихорі :) Правду кажучи, в декількох словах тут
неможливо все описати, важливо лише те, що є що згадати, хе… мене
зрозуміє той, хто був присутнім на українській вечірці цього літа :)
І
на завершення можу лише зазначити, що хотілося б побільше
таких чудових, незабутніх та якоюсь мірою безтурботніх вечорів, де б ти
міг чи могла просто розслабитись, повеселитись з друзями та небайдужими
тобі людьми, щоб хоч на один вечір забути, що за дверима цих приємних та
незабутніх веселощів на тебе чекає не така вже й весела реальність.
|
