У жарку літню спекотищу бадьоро втамує спрагу... що б Ви подумали?... так, саме квас :)
Квас був улюбленим напоєм ще давніх слов’ян. Перша згадка про нього датується 988 роком, коли з нагоди хрещення Київської Русі Володимир наказав пригостити усіх медом у бочках та квасом. Варили його по всій державі: у монастирях та казармах, у лікарнях та міщанських господарствах. У давнину готували і споживали хлібні, фруктові, ягідні, медові та інші види квасу. Основним продуктом для приготування напою були пшениця, гречка, ячмінь, ягоди, мед, цукор, трави та корені. Відомо дуже багато видів цього продукту: солодкий, кислий, м’ятний, з ізюмом, з хріном (уральський), білий, окрошковий, польський, литовський та український. Із початком літнього сезону з прилавків магазинів масово розкуповують квас. Ще здавна відомий і цікавий рецепт цього старовинного напою сучасні виробники навчилися готувати не лише природнім шляхом. Можливості сучасної хімії дозволяють відтворити смак і запах справжнього квасу ідентичний натуральному. Спеціалісти із незалежної лабораторії центру споживчих експертиз "Тест” нещодавно випробували продукцію 10 найпопулярніших виробників квасу на сьогоднішньому ринку. Виявилося, що серед них тільки трьох можна назвати квасом: "Древлянський”, "Ярило” і "Львівський”. У виробництві свого продукту вони використовують натуральне квасне сусло. Цей продукт отримують від природного бродіння житнього солоду. Але такі виробники як "Монастирський Квас”, "Квас Росинка”, "Біола Квас”, "Остре”, "Авіс Добрий квас”, "Данило” та "Пан Іван” виготовляють свій квас із ароматизаторів та фарбників. Причому у складі продукту це не приховують, однак пишуть маленьким шрифтом і не у "найчитабельнішому” місці.
Слід пам'ятати, що справжній квас продається у бочках. Термін придатності його становить не більше трьох днів.
