Про родину Шухевичів знали у Галичині віддавно. Серед них були священики, громадські, культурні діячі, військові, які у свій час підтримували українську національну ідею, сприяли тому, щоб про неї дізналося і підтримало якомога більше людей. У будинк Шухевичів кілька разів після Першої світової війни приїздив Євген Коновалець. Вже тоді Роман зацікавився тими справами, про які чув від своїх родичів при розмові з Коновальцем. Змалку займався спортом і брав участь у спортивних змаганнях з бігу, плавання, де йому не було рівних! Роман Шухевич у роки навчання приєднався до "Пласту", а з 1925 р. до УВО (Української Військової Організації). Відтоді він бере участь у виконанні таємних завдань організації. Йому довелося на 2 роки піти на службу у польську армію, щоб не вдалося запідозрити їх у антипольській діяльності. 
     З 1930 р. Шухевич стає бойовим референтом ОУН. Члени ОУН продовжують організовувати несподівані напади на представників польської адміністрації у Галичині, в тому числі здійснюють вбивства.
     У 1933 р. у Романа і Наталії Шухевичів народився син Юрій, але батькові доводилося нечасто бути із сім'єю.
     Коли у 1934 р. загинув польський міністр внутрішніх справ Пєрацький, деяких учасників ОУН заарештували.  Почалося слідство. Польська влада не мала потрібних доказів, все ж здобула перемогу на судових процесах у Варшаві та Львові. Шухевич відбув покарання за діяльність в ОУН півроку у концтаборі і 2 роки у в'язниці.
     Маловідомою є діяльність Шухевича після того, як він повернувся із ув'язнення. Очевидно, знайти місце роботи було неможливо. Треба було придумати щось інше, своє. Саме у 1937 р. Роман Шухевич створив кооператив "Фама" - першу в Галичині фірму, що займалася рекламою. Працювали там також колишні політв'язні, учасники ОУН. Так вдалося легально створити відділення фірми у інших містах.
     З 1940 р. Роман Шухевич очолив Крайовий Провід ОУН-Б. Вже тоді він займався формуванням українських військових загонів - основи майбутньої української армії. У 1943 р. саме його було обрано Головним командиром УПА. Після арешту Бандери, протидію відновленню Української держави, було зрозуміло, що боротьбу треба продовжувати самостійно, без "союзників". На великому зборі ОУН у 1943 р. було оголошено про боротьбу проти усіх тоталітарних режимів, а собливо тих, які будуть перешкоджати існуванню Української держави. Тому це була не лише боротьба проти комунізму, радянського режиму, але й проти німецького нацизму, бо і один, і другий були тоталітарними. Влада у обох країнах вже давно забула чи, краще сказати, не пам'ятала взагалі про право націй на самовизначення, вже не кажучи про інші права і свободи. 
     Перед закінченям Другої світової війни було утворено Українську Головну Визвольну Раду, щоб у потрібний момент проголосити незалежність України. Шухевич очолив Генеральний Секретаріат. Все ж із 1945 р. діяльність ОУН-УПА треба було перенести у підпілля.
     Дружину Шухевича і 11-річного сина Юрія у 1944 р. радянська влада відправила у Сибір. Зрозуміло чому, адже Роман Шухевич став "ворогом народу". Кілька років його син Юрій був у спеціальному дитбудинку у Донецьку, де й збирали дітей "ворогів народу". У 16-річному віці Юрія засудили на 10 років позбавлення волі за "зв'язки із підпіллям". Його батько не міг перешкодити тому, бо сам переховувався від НКВС.
     Юрій відбував покарання одне за одним за "антирадянську агітацію та пропаганду", хоч після смерті Головного командира УПА підпілля вже не становило великої загрози. НКВС займався пошуком воїнів УПА, ОУН та їх керівників. Тих, хто могли зашкодити, не відпускали із тюрем і заслання. Так було з Юрієм Шухевичем, якому після звільнення забороняли повертатися в Україну, а потім вигадували ще щось, аби продовжити термін ув'язнення. Хоча для вигадування не треба було особливо старатися, бо ж як не покарати за антирадянську діяльність!
     Юрій Шухевич входив до Української Гельсінської Групи. Хіба радянське керівництво могло не побачити загрозу, бо ж всі знали, що в СРСР все добре, всі живуть добре! Хто ж міг засумніватися у дотриманні прав людини в Радянському Союзі?! Після 46 років заслань лише в 1991 р. Юрій Шухевич приїхав в Україну, до Львова. Він очолив Українську Національну Асамблею, згодом - громадську організацію "Галицький вибір".  

І так є, ми не можемо вплинути на те, що вже сталося, на діяльність тих людей, які вже зробили те, що зробили. Та ми вибираємо те, що самі будемо робити, як діяти! Впевнена, що знаєте ще багато прикладів, багато історій із життя людей, навіть не таких відомих історичних діячів. Для себе зробила висновок: ми продовжуємо справи наших попередників, розпочинаємо щось нове, підтримуючи ту ж мету, якщо тільки зрозуміємо, чого насправді хочемо досягнути. Йдеться не тільки про батьків і дітей, а про кожне наступне покоління людей.