Чи раз помиляємось,
вживаючи це математичне - суто математичне - слово? Таки так...
Під впливом
"грамотної" реклами - і не тільки! - нормою нашої мовної свідомості стало
вживання слів "рахунок", "рахувати" у всіх значеннях, властивих російським
відповідникам "сч ёт", "считать". Поширеними стали приклади: "Я телефоную на
рахунок квартири", "Рахую, що цього не варто робити", "Це зайве, я рахую". Не
ріже вухо? Ось-ось... При простому зіставленні легко виявити, що не кожне
значення російського слова считать перекладається на українську мову як рахувати
і відповідно не кожне значення російського слова счёт як рахунок.
Порівняймо:
Считать возможн ым - Вважати за можливе (можливим) Считать
своим долгом - Вважати своїм обов'язком Каждая минута на счету - Не можна
гаяти ні хвилини На этот счёт - Щодо цього Это не в счёт - Це не береться
до уваги Покончить счеты - Порвати з усім Жить на чужой счёт - Жити за
чужий кошт В конечном счете - Врешті-решт
Можна сказати "вніс гроші на
рахунок у банку", "відкрив депозитний рахунок", "заплатив згідно з рахунком".
Але має бути: "Я телефоную щодо квартири", "Вважаю, що цього не варто робити",
"Це зайве, я думаю".
Отож, як і туфлі одягаємо лише до відповідного
одягу, так і це гарне слово вживаємо лише стосовно арифметики, обчислення,
математичних операцій - не більше!..
"Я рахую", - говорить маленький Петрик -
і має на увазі слоненят :))) "Я рахую", - говорить
великий Петро, маючи на увазі гармидер у своїй голові (думки :))) - і сам стає слоном у
спілкуванні... Маємо стільки всього вчитись у дітей....
