Остання гра,  або футбол не можна не любити

У своєму заключному матчі в прем'єрній для себе Лізі Європи та загалом в останній грі у 2010 році "Карпати" зіграли внічию з грандом французького футболу - Паризьким "ПСЖ" - 1:1.

   Похід на стадіон "Україна" для мене завжди особливий, адже саме там грає найкращий ФК "Карпати". 15 грудня 2010, 22.00 -  остання гра зелено-білих у Лізі Європи. Багато скептиків (чи то людей, які не дуже люблять смугастих :)) говорили, що ця гра нічого не вирішує, а похід на стадіон - марна трата часу, та ще й змерзнути можна. Але борці не здаються і не зневірюються, а підтримують улюблену команду і в спеку, і в холод.

  Отже, зібралися ми біля "Корони" ( майже без запізнень) і помчали на Липову Алею. Як і передбачалося, стадіон пустував, але найвідданіші фанати прийшли (і ми серед них :) )

   Всілися чи то стали на свої місця - і почалось. Хоча початок гри був доволі-таки спокійний, морозяне повітря і слизьке поле дали про себе знати (чесно кажучи, коли падали гравці "ПСЖ" було набагато приємніше дивитися, та й кумедніше, а от наших було жаль).

  Гол від французів був таки доволі несподіваним, здавалося, що гравці "ПСЖ" і самі не до кінця зрозуміли, що м'яч перетнув лінію воріт. Можна лише уявити, як здивувалися ми: нецензурна лексика так і посипалась! Гол у роздягальню додав підопічним Олега Кононова сил і натхнення, і нарешті... ГОООООЛ! Це був найкращий момент матчу. Рахунок міг бути і на нашу користь, але лайнсмени вдало фіксували офсайди (коли не треба, вони все бачать).

  Звичайно, потрібно згадати фан-сектор, там справжні козаки таке витівкували ;)! Ми разом кричали "заряди", стрибали і всіляко намагалися підтримати зелених левів.

   Звичайно, нічия - це не те, чого ми всі хотіли, але все ж таки "Карпати" - МОЛОДЦІ! Дякую борцям за те, що підтримують зелено-білих.