Правила поведінки на воді
 У зв'язку з прийдешньою поїздкою борців у Шацьк не зле було б нагадати правила поведінки на(у) воді, що я і зроблю. Подаю вибране і найосновніше, з деякими своїми коментарями:
Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати.
Навчитись плавати потрібно кожному (що легко робиться закиданням людини на глибину, жартую :)). Людина, яка добре плаває, почуває
себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати
допомогу товаришу, який потрапив у біду.
Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки
життя, а також отримання задоволення від відпочинку.
Загальні правила поведінки на воді:
1. Відпочинок
на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально
відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього
місцях. (Думаю, Світязь таким і є)
2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. (А при повному місяці?, у-мм романтика)
3.
Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру
до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24°
С. (А якщо вода холодна - то підігріти до прийнятної температури:))
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря. (Ага, і вистоювати довжелезні черги до свого сімейного лікаря)
5. Після
прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години. (Ну всяке буває, може, комусь чомусь сніданок не пішов).
6.
Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до
зміни температури повітря та води. (А ми моржі, нам холодна вода не страшна)
7. У воді варто знаходитись не
більше 15 хвилин. (Ая, ми не для того 300 км їхали, щоб стіки у воді бути)
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні
ванни, краще відпочити в тіні. (Ага, і там мерзнути)
9. Не рекомендується купатися
поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів. (А може, серед нас є Іхтіандри)
10.
Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній
глибині водоймища. (А якщо нема, то замовити екскаватор і вирити глибше)
11. Пірнати можна лише там, де є для цього
достатня глибина, прозора вода, рівне дно. (Ну, пошукаєм)
12. Кататися на човні
(малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та
реєстрації у чергового по човновій станції. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у
постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте
себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і
необхідних тренувань. (Зайшли і розслабились :)) Правилами поведінки на воді забороняється:
1.
Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади
та не обладнані для купання людей. (Для нас не актуально)
2. Залазити на попереджувальні
знаки, буї, бакени. (А вони будуть?)
3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень,
не призначених для цього. (А чого, пірнати на голову ж так приємно?)
4. Пірнати з містків, дамб, причалів,
дерев, високих берегів. (Нема, а якби були?)
5. Використовувати для плавання такі
небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин,
надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання. (Ще б пак, а то занесе в Саргасове море)
6.
Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для
купання. (Ще комусь дошкою по голові дасиш)
7. Вживати спиртні напої під час купання. (Без коментарів)
8. Забруднювати
воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати
білизну і одяг у місцях, відведених для купання. (Забули додати про забруднення органічними відходами людини)
9. Підпливати
близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання. (Та ну, вони такі приємні хвилі пускають)
10.
Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг. (А це які? Жаль, що не описують :))
11.
Подавати помилкові сигнали небезпеки. (Рятуууууууууууйте!!!!!!!!!!!!..... Я купальник загубила :))
12. Купання дітей без супроводу
дорослих. (В нас вроді би всі повнолітні, а що би було, якби навпаки? - Нічні жахи рятувальника:)) А тепер про серйозне:
Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопельників
доводиться, коли: потопельник знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою
або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду,
потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді,
якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з берега предмет, за який може
вхопитися потопельник: рятівний круг, дошку, мотузку. Якщо поблизу є човен,
необхідно використати його. До потопельника необхідно підпливати таким чином,
щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До людини, що тоне,
підпливають ззаду, якщо це неможливо, то потрібно пірнути під потерпілого,
захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею
правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопельника
до себе спиною.
В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях
відсутні, наявні ознаки зупинки дихання; широкі зіниці, але нема трупних плям,
задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.
По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна
частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина
тулуба і голова провисали, або "перегнути” постраждалого через своє стегно при
зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно
проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до
видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і
потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку
до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться
незворотні зміни в організмі.
Нагадування, як робити штучне
дихання з курсу БЖД
1. Покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у
салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші
інородні тіла. 3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному
відділі (це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу
хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому
положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та
зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно "краєм ока”
контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку,
якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка,
повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є
пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом "рот в
рот”, а "рот в ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань —
16-20 за хвилину.
5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь збоку від хворого; основу долоні
однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу
другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть
ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з
частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого
масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на
грудину, на сонних артеріях.
6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань
до натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє — 1:5.
7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька
секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення
дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках,
коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін
у стані хворого немає або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні
заходи припиняються. Ну ось і все! Пам'ятайте: порятунок потопельників - справа рук самих потопельників!!
|
