Господнє Вознесіння завжди припадає у четвер 40-го дня після Христового Воскресіння. Це один з великих Господніх празників, який триває до Пресвятої Трійці. Він звеличує подію Христового Вознесіння на небо та підкреслює її значення для Христа і для нас. Св. Іван Золотоустий у своїй проповіді на Вознесіння каже: „Сьогодні людський рід совершенно примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі, - вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й успадковуємо престол Царя і Господа. А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима”. За 40 днів після Воскресіння Ісуса Христоса Він багато разів з’являвся апостолам та навчав їх, а на 40–й день всі учні прийшли на Єлеонську гору і Він останній раз розмовляв з ними. Потім Спаситель благословив їх і став підноситися на небо, і хмара скрила Його від очей апостолів.
    Саме до Вознесіння Господнього дозволяється вітатись "Христос Воскрес!", бо після Вознесіння у храмах ховають плащаницю.
    "Сьогоднішнє свято – свято ангелів та людей, свято неба та землі. Радіймо у цей день і пам’ятаймо, що наша батьківщина на небесах, куди забере нас Ісус Христос із ангелами після останнього суду, - воскреслих мешканців землі. Глядімо вгору, не прив’язуймося до земних речей, котрі незабаром потрібно буде залишити, а з собою візьмемо лише добрі вчинки, котрі визначаються нашою любов’ю до Творця та ближніх. А вчинки любові, милосердя, терпеливості й покори - світла одежа, в неї одягаймося, щоб у ній воскреснути та вознестися з Ісусом Христом, й святими ангелам у вічні радісні небесні простори! Сьогоднішній день – день, коли Христос, ніби взяв початок нашого єства, возніс його Небесному Отцеві, туди прямуймо, там наша мета життя!" - Владика Ігор (Возняк).