Так, саме 3 тижні тому борці почали навідуватись до багатодітних сімей Шевченківського району Львова, щоб вибрати тих, хто найбільше потребує допомоги, і дізнатися, чим саме можемо допомогти. Були, звісно, і "щасливі" дні, коли ми з Галею з 5 сімей не потрапляли у жодну. Але то тільки ми такі "щасливчики", іншим вдавалось поспілкуватись з сім'ями, побачити умови, в яких вони живуть, порівняти своє життя з життям цих людей і, мабуть, ще раз переконатися, що мусимо їх підтримувати.
    А вже за тиждень виготовили ми (за паперової підтримки магазину "Арт-крамничка"!) 20 яскравих скриньок для збору результатів цілування:)) Готових роздавати поцілунки в обмін на пожертви для багатодітних сімей виявилось майже 40 молодих людей, не враховуючи борців. Правда, проклинаючи сесію, майже половина з них так і не побували у ролі цілувальників. Але разом з борцями нарахували ми з Маринкою з 24 до 30 травня 35 волонтерів. Хтось розціловував щедрих людей кілька годин, а хтось і кілька днів. І тут передаю слово най-найактивнішому цілувальнику Богданові Гулаю:

    "Коли я вперше почув про проект (минулого року) зрозумів те, що ідея без перебільшення геніальна, адже поцілунок, як подяка за пожертву - це і яскраво виражена вдячність (оригінальна і незвична), і звісно своєрідна межа ))…
    При проведенні збору грошей задоволення в тій чи іншій мірі отримували всі… Одні просто почувши слово «дітям», з посмішкою відповідали, що для них нічого не жаль, і робили пожертву… а почувши про поцілунок просто спалахували усмішками… а для інших переломний момент відбувався, коли вони чули слово «поцілунок».
    Не цілованими лишились, мабуть, тільки ті, хто явно цього не хотів, бо навіть серед тих, хто відмовлявся, більшість все одно підставляли щоки при спробі волонтера (цілувальника) чмокнути їх."

    А от від поцілунків відомих людей не відмовлявся ніхто. Не кожного ж дня тебе готові цілувати Софія Федина і гурт "Кермеш", скрипаль Олександр Божик, хлопці з гурту "Хочу ЩЕ!", журналістка Ірина Шубінець, ведучий Галицької ліги КВК Віталій Новосад і учасниця шоу "Х-Фактор" Ліля Сахон:)
    Станом на  понеділок, 30 травня перецілованими були вже всі студенти і звичайні перехожі, помічені впродовж тижня в центрі міста (хтось і не один раз;)) То ж взялись ми рахувати все те, що зібрали. Протокол, прізвища рахувальників, час відкриття скриньки, кількість купюр... підрахунок - це вам (і нам)) не жарти!) Та-дам! Ось вона, загальна сума: 15 900 грн! І якщо припустити, що середня пожертва дорівнювала трьом гривням, то значить, за час проекту було роздано більше 5 тисяч цьомків! :-) А це 5 тисяч усмішок, 5 тисяч виявів радості й тепла;)
    А далі четверо звиклих не спати борців провели ніч у "Метро", в результаті якої Боївка перетворилась на склад подарунків :) Окрім звичного набору солодощів, продуктів і побутової хімії, були й особливі подарунки - те, що потрібно кожній конкретній сім'ї. А ще презенти від спонсорів: 20 комплектів морозива від "Лімо" і 3 коробки цукерок від "Світоча". Наступного вечора вмілі борцята дали лад тому всьому добру, розфасувавши його по кульках, і так ми були готові до першочервневих вітань;)
    1 червня. 5 машин. 15 волонтерів. Пакунків... 45 величезних, а менших і не злічу) Волонтери вирушають на пункти призначення раніше, машини напаковуємо кульками, і в дорогу! 15 сімей з подивом відчиняють двері незнайомим молодим людям, приймають привітання з Міжнародним днем захисту дітей, дивуються-радіють подарункам і щиро дякують за них.
    Про враження від візиту до сімей словами самих волонтерів:
Мар'яна Фариняк:
    "Зустрічали нас у сім'ї Лісовичів як поважних гостей: дівчата повбиралися в парадовий одяг, спеціально для нас спекли дві бритванки кексів (дуже смачних), а мама тільки плескала в долоні і не могла повірити шо то всьо насправді відбувається. Родина дуже хороша і позитивна. Окрім шести дітей мають 11 кошенят 3 папуги кролика і ще якусь екзотичну пташку! Отримали море позитиву від них і просто сповнені любов"ю поїхали далі."
Наталя Ділай:
    "Сім’я Покора особисто для мене є прикладом практично ідеальної сім’ї: привітна та гарна мати, четверо слухняних діток та дві шиншилки. Нас зустріли дуже привітно та з великою подякою. Мама почала розповідати нам про таланти своїх дітей та демонструвати їх. Чого тільки у цій сім’ї не роблять: і вишивають, і розмальовують писанки, і малюють та найбільше мені сподобалось, що кожна дитинка володіє музичним інструментом, зокрема двоє молодших - скрипкою,а двоє старших – бандурою. Звичайно вони заграли нам, навіть наймолодша Настуня, якій усього 7 рочків, продемонструвала свій талант скрипальки. Ця сім’я принесла нам найбільше радості та позитиву".