Олешківські піски

Говорили ми вже з вами і про ріки, й про озера, гори, море і ліси, але в їхньому існуванні, здається, ніхто і не сумнівався :) А от чи знаєте ви, що в Україні є навіть пустеля? Вже знаєте ;-)

    Якщо бути по-географічному точним (Мар'ян же ж буде читати =)), то Олешківські піски - це напівпустеля. Влітку пісок прогрівається до 75 градусів (вього-на-всього)) та й дощів тут дуже мало. Тим не менше, це найбільший піщаний масив (іншими словами - арена) у Європі (!): 15 км у діаметрі.

    Розляглися Олешківські піски біля узбережжя Чорного моря, за 30 км від міста Херсон у Цюрупинському районі. Саме від колишньої назви цього райцентру Олешки (дякувати Богу, не теперішньої =)) ) походить назва пустелі. Олешківські піски складаються з безмежних барханів, які ще називають кучугурами. Висота їх сягає 5 метрів. Пісок Олеш’я дуже дрібний і легкий. Коли підкинути жменю його у повітря, він там ще якийсь час висить нерухомо, а на землі видно, як помалу розсмоктується його тінь.

    Походження пустелі дуже цікавим чином пов'язане із головним українським природним чудом Асканією-Новою. А справа тут у тім, що коли засновник заповідника барон Фальц-Фейн завіз сюди овець, то вони випасли-вигризли всю траву, яка на той час височіла в людський зріст :) Від цього піски почали нестримно розширюватися... а зараз від розростання їх утримують найбільші у світі штучні ліси (площа їх близько 100 тисяч гектарів). Такі-от клопоти самі собі створили)

    В пустелі довгий час знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбометання пілоти зі всіх країн Варшавського договору. Тому тут не проводились серйозні наукові дослідження.

Як і в справжній пустелі, є в Олешківських пісках і свій оазиз - рай для відважних подорожніх, адже йти тут можна цілу добу і жодної людини не зустріти. І оазис - суто український: в досить великому яру росте сосновий гайок, і навіть є озерце з чистою водою ;)