Отож, все почалося звичайно з нашого залізничного вокзалу, де ми всі зібралися і сіли в дуже комфортний, загальний вагончик, що мав рушати в Нанаї, ой тобто в Київ. Оскільки машиніст довго думав, чи то їхати в Нанаї, чи в Київ, тому потяг трохи затримувався і ми рушили десь на 20-30 хвилин пізніше. Нарешті потяг рушив з місця, далі починалися веселощі, знайомство зі сусідами, вислуховування веселих історій, ігри в карти та мафію.

    Вночі їздити потягом дуже цікаво та класно, особливо вражає нічна романтика в потязі, така як наприклад, милозвучне хропіння, звисання п’яток ніг з верхніх місць і так далі…

    Отак їхали ми десь 15 чудових годин, на наступний день вранці, як не дивно, прибули ми в Київ, який нас зустрів привітнім дощем, якого ми у Львові ще ніколи не бачили, тому ми вирішили почати нашу екскурсію з Макдональдсу, що був найближчим до вокзалу :)

    Трохи посидівши і зрозумівши, що дощ буде падати цілий день, ми пішли гуляти по Києві, спочатку пішли у метро  (люблю кататись у метро :) ), і дісталися до вулиці Університетської, де почався наш веселий похід, цікаво було  переходити на світлофор, який завжди горить червоним, поки не натиснути кнопку, отак стояли ми, шаманили, а потім  таки тицьнули ту кнопку і сталося чудо у вигляді зеленого світла. Потім ми побачили університет імені Т.Шевченка, зразу навпроти університету знаходиться пам’ятник Т.Шевченкові, дійшли до Золотих воріт, гуляючи по бульвару Тараса Шевченка дійшли до пам’ятника М.Грушевському, дощ нам зовсім не заважав, але, після того, коли ми дійшли до Софійського Собору, дощ почав, трішки, нам заважати, тому ми пішли у … спробуйте вгадати куди ;)

    Коли дощ трохи вгамувався, ми гуляли по майдану, вийшли на Хрещатик, каталися на фунікулері, це така штукенція, що їздить вверх і вниз, вверх і… ну ви зрозуміли. Завітали ми у  Михайлівський Золотоверхий собор. Стіни собору прикрашені мозаїками і фресками, написи на мозаїках собору зроблено старослов’янською мовою. Цей собор, був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва. Там було нам цікаво.

    Також ми піднялися до Арки Дружби Народів, не для того щоб побачити цей безглуздий монумент, а заради оглядової площадки розташованої за монументом, з якої відкривається чудовий вид на Поділ, Дніпро та Лівий берег. Побували ми також і біля самого Дніпра, вийшли на Пішохідній міст, який з'єднує центральну частину Києва з парковою зоною та пляжами Труханового острова.

    Цікаво було прогулятися по Андріївському узвозі – історичній вулиці Києва, що з’єднує поділ з центральною частиною міста. Пролягає від Контрактової площі до Володимирської та Десятинної вулиць. На узвозі панує атмосфера міста кінця ХІХ — початку ХХ століття. На цій вулиці колись жив письменник М.О.Булгаков. На Андріївському узвозі знаходиться  унікальний Музей однієї вулиці, який ми, і відвідали. У ньому показано історію Андріївського узвозу у картинах, фотографіях та інших речах від давнини до наших часів.

    На завершення нашої прогулянки Києвом, ми ще завітали у Київську Пузату хату,  мабуть, таки наша Пузата хата  краща, вона якась більше пузатіша. По дорозі на вокзал, ми ще потусувались біля майдану, зайшли у Глобус, а потім  з нього так само і вийшли. Пішли на метро і доїхали, саме туди, до нашої відправної точки – вокзалу. І здогадайтесь, що ми там робили? -  чекали на свій потяг, правда наш вагончик не був, вже таким комфортним, бо був не загальний, а плацкартний :)  Звичайно, і назад у потязі було весело їхати, бо то романтика…

    Отак, цікаво і весело у хорошій компанії, ми з’їздили до Києва :)