Мабуть, всі вже таки добре знають що таке «Підкамінь» та з чим його їсти. Так-так, це саме той крутий рок-фестиваль у селі  Підкамінь, що цього року проводиться вже вп”яте!)Звісно, наша велика й дружня борцівська компанія не змогла проґавити таку оказію, та незважаючи на погоду, яка скоріш за все прогнозувала дощ, все-таки вирушили у дводенну мандрівку на фестиваль!)
    Електричка «Львів-Здолбунів» саме те, що треба аби добратися в Броди. Як то кажуть «В тісноті та в злагоді»….. Якось таки вмостилися, та вже через  2 години приїхали в Броди…..)І погода нам всміхнулась, вийшло сонечко, та таки гарненько припікало, гостинно кличучи в дорогу)
    А ось вже там, поки чекали на маршрутку, яка мала нас відвезти прямісінько на фестиваль, ми й влаштували таке-собі продовження вуличних співів…..Чи ж то пак, репетицію перед виступом в підкамені?...) І в дорозі не гірше повелось…. «…….Їде маршрутка….»…та рубає таки не шансон, а справжніх українських пісень, і не по-радіо, а в живому виконанні борців..)) Співалось файно, і ооой як же ж весело:)
    Приїхавши в село, здалось, що ми, мабуть, кудись не туди потрапили.....Ну справжнісінький тобі парк відпочинку……Тут і каруселі, і щось на зразок кафе, і сувеніри-все чого душа бажає. Якось воно трошки не фестивально, та потішитись було чим:)
Розташувались ми в лісі……по-сусідству з..хм….веселою компанією…) Тай дорогою перебігати через рів було не менш весело:).Та як би не було, без пригод то не цікаво…..Наметів у нас якось побільшало….мабуть, таки тому, що нам їх не вистачало)
    Краєвиди цього краю просто не можуть не милувати око….Прогулянка до велетенського каменя, який мов би хто спеціально поставив на ту гору, дала незабутні враження про цю чудову місцевість, що зветься Підкаменем. До речі, як каже одна з багатьох легенд про Підкамінь, саме до Почаївської Лаври тягнув чорт величезний камінь, щоб скинути його на ту православну святиню. Але не розрахував чортяка своїх сил й впустив його на те місце де й стоїть цей грандіозний пісковик зараз. Навкруги Каменю збереглося багато козацьких хрестів. Далі помандрували ми до монастиря. Не так то й легко під літнім сонечком вибратися на гору, та воно того варте, щоб подивитися на цю святиню. Центральною і водночас найціннішою пам`яткою серед забудов монастиря є величавий собор…..Зараз відреставровано лише невеличку частину цього багатства, та ще багато зараз реставрується, і набуває неповторного величного вигляду. Зараз можна здогадуватись, як це все виглядало декілька століть назад.
Краєвиди відкриваються з гори просто неймовірні……..і камінь виглядає здалеку таки маленьким……)як посідали там на горбочку, то вже й не хотілось нікуди йти. А лише сидіти і дивитися кудись в далечінь.
    Та наближався вечір, а разом з ним і концерт, на який, власне, ми і приїхали. Вступало багато хороших гуртів, та найкраще, на мою думку, виступили «КораЛЛі», «Русичі», та, звісно ж «Гайдамаки». У кожного гурту щось своє, особливе, що додавало смаку і драйву. Чи то трембіта у «КораЛЛів», чи скрипка в «Русичів»…А що вже там казати про «Гайдамаків» на чолі з Олександром Ярмолою( на свої 45, він ой таки далеко не виглядає), які так розпалили народ, що навіть словами не описати-не сказати). Відривались на повну силу, і навіть коли сили вже не було) Людей незліченно, а що ми були біля самої сцени-то і подітись нікуди). Ну а на хороше закінчення вечора…..чи то вже краще сказати ночі, гарненько вмостилися на карематах біля вогнища, і взялися смажити сосиски та співати пісень під гітару……Справжня романтика) Ну а під ранок і на сон схилило, то вже й розійшлися по наметах дивитись кольорові сни).А розбудили нас хлопці, які ходили з барабанами в лісі і кричали « сонце вставай».  Так то ми і прокинулися, тай почали збиратися назад додому. Поснідали, погуляли, побавились-хто що, та взялись складати намети і сумки ладувати.
    Броди. Електричка на Львів.15:37. Так, зі Львова в Броди, здається, їхалося першим класом. Чи ж то електричка та така маленька, чи, скоріше, половина народу із Підкаменю залізла в неї…..Таки залізла, бо забите було все, включно із тамбуром….Ні тобі перейти, ні перестибнути…:) Так ми й доїхали до Львова, трохи сидячи, трохи стоячи, трохи лежачи-то вже як кому обернулось:) Думаю, всім сподобалось, і нехай, може, комусь щось і не так вийшло як гадалось, але було справді круто!)