Станом на кінець 2010, за їхніми підрахунками, сукупний борг України становив трохи більше 432 млрд. грн. (з них державний близько 332 млрд), що становить приблизно 45% ВВП, а в розрахунку на кожного жителя (включаючи немовлят і пенсіонерів) є приблизно по 9 600 грн. Це хоч і є в межах загальноприйнятої норми в 60 % ВВП, але динаміка його росту може викликати занепокоєння.

   За рік розмір боргу збільшився на 114 млрд., тобто більше, ніж на третину, а за останні 3 роки - майже у 5 разів. Така динаміка може свідчити про те, що в економіці України серйозні проблеми, навіть враховуючи наслідки кризи.

   Тут важливо, щоб ці кредити, будучи інструментом оздоровлення, не застосовувались для усунення симптомів хвороби. Щоб ці кошти не проїдались (спускались в туалет), а спрямовувались у ті сектори економіки, які здатні генерувати нову продукцію і додану вартість. Що дасть змогу не тільки повернути борг, а й отримати додаткову вигоду.

Але реальних кроків до здійснення цього не видно, а гроші спрямовуються на латання дірок у бюджеті. А тому над майбутнім нашим добробутом щораз більше нависатиме боргова небезпека.