Нова рубрика, яку я маю вести, ще не зовсім сформована. Але так як тема стосуватиметься політики, то ділитимусь з вами, дорогі борці, своїми думками-роздумами, страхом і щастям, радістю і сумом. Буду подавати вам своє преживання того, що відбувається у нас в державі. Чи буде вам це цікаво? Не знаю...Якщо ні, то змінимо рубрику, постараюся вдосконалити.
Сьогодні хочу повести розмову про проблему, яка зараз дуже пишно роздувається і на телебаченні, і в інтернеті, про це говорять і націоналісти, і шовіністи, і ліберали, мудрі і дурні. Говоритиму про націю. Спершу хочу застерегти і наголосити: це буде моя суб'єктивна думка, тому всі звинувачення тільки до мене! Отже, чи існує українська нація? Для мене це питання ніколи не було складним, ніколи не викликала сумнівів моя ствердна відповідь, але от вже протягом тижня-місяця і в інтернеті, і по телебаченю чую-читаю зовсім інші думки, типу "українці вбили в собі руських", "українців як окремої нації не існує"... Дехто може сказати мені: а навіщо звертати увагу на це, нехай говорять, як їм хочеться, але я не належу до таких. Я не люблю, коли мене принижують, не люблю мовчати... Знаєте, якщо серйозно взятися за поняття "нація", то можна простежити його розвиток, але точної відповіді на питання "де? коли? як?" виникла нація важко (неможливо) відповісти. Тому хтось може вірити, що ми як нація не існуємо, а хтось твердо знає, відчуває, вірить, що ми Є. От багато з нас знає, що сам процес формування націй як етнічної спільності з самобутньою культурою, мовою, традиціями-звичаями відбувався в XIX столітті. До цього часу не було якоїсь приналежності до тої чи іншої нації, то тобі нічого не давало, не єднало, не було розуміння спільного походження, тобто український панич чувся ближчим до польського шляхтича, аніж до українського хлопа, чи французький сер до англійського лорда, аніж до робітника. А от після Французької революції розвинулися націоналістичні ідеї. А не мені вам говорити, що діялось у нас в Україні в ці роки, не буду давати екскурсу історією... Знаєте, хто своєю поезію запалив вогонь у душах українців; хто пишучи українською мовою(!) стер будь-які сумніви в її існуванні; хто показав нам шлях до боротьби! Починаючи з "весни народів" (не буду вже згадувати боротьбу козаків-запорожців) ми боролися за свою державу (в первісному значенні держава=нація), ріки крові, море сліз пролито за нашу незалежність. І хтось мені казатиме, що моєї нації не існує? А ще, ледве не забула, русини... Це те, що деякі персони "закидають" нам, говорячи про спільність слов'ян і т.д. (хм, всі ми брати і сестри, якщо вже так казати!). От як я тлумачу то: Київська Русь - прабатьківщина українців (не буду згадувати антів, трипільців), а мешканці, які населяли Київську Русь, - русини (рутени), а от вже в Козацькі часи закріпилася назва українці (не малороси, а українці). Щодо русинів на Галичині, то тут ми себе так ідентифікували аж до XIX століття, а починаючи з часів "Руської Трійці", а потім за "настановами" Шевченка, Франка для підкреслення єдності всього українського народу ми почали використавувати для позначення своєї національності - українці - саме цю назву (і не просто так їм захотілося, для цього є вагомі причини: мова, культура, традиція, історія...) Нагадайте мені, коли почали формуватися нації по всій Європі?!
От і все... Але, можливо, я, пишучи це при ледь жевріючій лампі, тримаючи в руках пожмаканий листочок і погризений олівець, поступово їду з глузду... Зараз деякі люди можуть думати: хто знає, що воно таке ота нація, хто знає правду, хто знає правдиву історію.. А вам, браття-українці, бажаю наснаги до боротьби, тепер не за волю, не за незалежністю, а за Правду, за Чистоту Сердець, за Націю!
Мені сподабалася стаття Твої роздуми, твої емоції, правдиві, щирі! Важливо ще й те, що спонукаєш до роздумів інших!
Звичайно, не можна сказати точно, що у такому році утворилася українська нація. Це не одна подія, це тривалий історичний процес. Він також не завершується в один момент, бо кожне нове покоління усвідомлює, до якої нації належить, вносить щось своє. Думаю, назва статті дуже влучна, Христю! Відповідає кожен для себе!
Історики говорять про 19 ст, як про національне відродження. До того часу відбувалося її формування, вплинули події козацької доби. Все ж, думаю, про період найдавнішої історії України, як от Трипільська культура, не варто говорити, у 4-3 тис.до н.е. важко виявити потрібні докази.
Тоді, коли воювали козаки, такого поняття, як "нація" взагалі не існувало. Якщо говорити про націю українську, то її остаточну кристалізацію як такої слід розглядати від кінця ХІХ століття - коли на українських землях як Російської, так і Австро-Угорської імперій перемогла і утвердилась українська(українофільська) національно-політична орієнтація - до закінчення Другої світової війни, коли формування української нації (в сучасному розумінні слова) завершилося остаточно.
Файно написано!Дуже патріотично і з духом боротьби.Ми-українці-сильна нація, яка не падала і не впаде на коліна! Ти-молодець, що дотримуєшся своїх принципів! Слава Україні! Слава Нації!
Справді дуже гарна стаття) А цей ДАІшник... Він теж українець, просто зрусифікований...((Mожу йому тільки поспівчувати))а ще краще їхати кудись би цьому панові в глибоку Росію)тундру чи сибір... там вже думаю точно в нього до нас питань щодо мови не виникатиме)
