Борцівський футбол
Бувають моменти, коли все вирішується за одну секунду, секунду, що
здається вічністю. Коли гравець, затримавши дихання, б'є м'яч у ворота
суперника, розуміючи, що це можливість забити вирішальний гол. Коли
команда надіється, коли все вирішує один удар і тут чути дикі крики:"
Боярський, в тебе що, руки з дупи ростуть?" Так, мова піде про борцівський
футбол. Ми всі довго чекали, коли ж нарешті Клим знайде футзал. І це сталось, ми
зібрались і почали ділити команди! І ось гра почалась. Всі, не знаючи,
якою тактикою грати і хто на що спроможний, кинулись на м'яч (він був
кольоровий) і голи йшли один за одним. Після 20 хвилини матчу
несподівано для всіх прийшов Юрко. І гра стала цікавішою, кожен зрозумів,
кому можна пасувати, а кому ні, і стало тяжче грати. Абсолютно дві
команди, в будь-яких складах проявляли жагу до перемоги і були рівні одна
одній. Можу з посмішкою назвати найкращу гравчиню цього вечора
Мар'янку (ти всіх взула). Досить грайливо поводили себе на полі Олег і
Леонід. Кожен підлаштовувався під суперника, вищі тримали і передавали
м'яч високо, а нижчі, в свою чергу, низом. Ігри були досить напружені і
несподівані, коли, скажімо, слабший Боярський забирав м'яч у Мар'янки, це було
несподівано. Два головних нападаючих Вобзик і Олег( берем його ще раз на
футбол??) показали непогані результати, били сильно і без промаху.
Загалом я задоволений грою. Зважаючи на те, що ми грали після зими, сезон
ми почали досить сильно, впевнений, ще з місяць-другий і нас буде не
впізнати. На завершення хочу подякувати за гру всім, хто відірвав
свою дупу від телевізора і прийшов довести, що він борець не тільки духом,
а й тілом.
І як вам шкільний сторож? Ви не подумайте, ця жіночка на багато що
здатна.
|