Настунчик: Готувались ми до цього дня довго і наполегливо, за що перш за все дякуємо членам правлінням, а особливо Севастіянові, і звісно кожному, хто долучився до спільної справи. Для подарункових брелків було використано 1.5 кг церніту, 1.5 кг кольорової полімерної глини, незлічена кількість листків А4, 2 банки лаку, 5 пензликів і 28 борців:) Масові розминання матеріалів, надокучливе втирання, чи то пак втиснення, написів у церніт, тендітне відклеювання паперу, витискання у круглу форму, чудодійне випікання, художнє лакування, вчеплення шнурочків та колечок і ВУАЛЯ:) Ох і нелегку школу виживання пройшли борці, проте маємо вже два відпрацьовані профілі: квіткоскладання і брелочкороблення!:) Особливо незабутні враження були саме від останньої збірки, коли кожен мав свій кавалок роботи і наша боївка перетворилась на справжню фабрику з мануфактурним поділом праці:)Ще останній ривок у п'ятницю і кожен брелок красувався у гарній, весняній, радісній відкритці. Тиждень праці і усе таке гарне, а головне завершене!:) Думаю, цьоця нами гордилась!!!
    Особлива подяка нашим друзям і спонсорам,а це: Мар'янка Яцик, яка навчила нас виготовляти брелки та позичила для цього чудо-макаронницю й інші необхідні речі, Оля Короляк, яка проводила перший майстер-клас, магазинам художніх матеріалів "Арт-Скринька" і "Арт-крамничка", магазину одягу "HOTOIL", який не лише допоміг, а й потішив 20% знижкою на покупки одягу.І звісно всім друзям борців, що долучались до підготовки.
   Мирослава: Ну що ж, тепер про сам довгоочікуваний захід! Причепурені, зібрались ми на інструктаж для волонтерів до акції. Напучення, поради, настанови, гони з Орчика, шо він один не помив голову ;), радісні вигуки від оголошення, хто буде чиєю парою - і борці по двоє вирушили на пункти роздачі. Далі Тарас з Назаром. Ми з Настею вирушили слідом. Про самі ж емоції свята не розкаже ніхто краще за самих волонтерів. Отож, їм, найголовнішим учасникам процесу, слово.  Дві слові від кожного ;)
Трохи чуттєвості ;):
   Олексій: "Коли я підходив до людей, вони думали, що це чергова рекламна акція, що я "парю їм мозги". Але після фрази "Добрий день, вас вітає ГО "Борець" і ми хочемо привітати вас з Днем Матері - Днем Української Жінки" - з'являлась зацікавленість, а коли я вручав наш подарунок, радість, посмішка, здивування".
Горіхів;):
   Галя: "Приступили ми з Максом до вітання прекрасної половини людства, а в жінок очі як... як волоські горіхи , одна навіть запитала: "А що я вам за це маю дати?" . Зацікавився нами й дідусь: " Шо це ви таке робите, га?")), але отримавши лаконічну відповідь - дав добро і пішов з Богом! Листівки швидко розлітались, незважаючи на легкий вітерець і новостворену ним зачіску тепло усмішок жінок та панянок не дало нам змерзнути".
Теплоти:
   Маринка: "Мені запам'ятався один епізод, коли ми з Мар'яном вітали одну молоду матусю і у неї від наших теплих слів, від приємної несподіванки і оригінального подарунку на очах з'явилися сльози радості. І в ці моменти ти відчуваєш себе таким щасливим, що можеш принести комусь кусочок щастя! Це просто не передати словами!"
Жартів:
   Клим: "мені сподобалось вічно ліпити ту глину, яка прилипла до штанів, бо ми могли багато спілкувались і дізнались щось про цікаве про інших... також коли я вручив брелок своїй бабусі, вона була приємно здивована і навіть подумала, що то куплений (допоки окуляри не вділа)... і було все супер, бо поінакшому не могло бути"
Курйозів:
   Христя: "Мені страшенно хотілося, аби люди приймали наші привітання з охотою і усмішками (що у більшості випадків і було), але траплялися такі "кадри", які казали якусь дурість, але то всьо дурня)))є Просто рвали фрази типу"о,і вас вітаємо, хоча ви на роботі!)))", ех, були кумедні моменти, коли люди хотіли б взяти собі по 10 берелків) ше би такі хфайні) чудова погода 8 травня надихала мене на подвиги) Хотілося всім роздавати бЕрелки(чи як там правильно) з надписом з перекресленим "8 березня")) "
Було й кумедне:
   Егшзд: "Часом, коли ми підходили до жінок, щоб їх привітати, вони від нас тікали, як від якихось божевільних... зате на довго запам*ятаються щирі та щасливі усмішки тих, кого ми привітали.."
І дивне:
   Купідончик: "не встиг оглянутися, як кульочок з нашими крутими відкритками вже був пустий. Люди, не всі звичайно, не вислухавши, ігнорують і стараються швидше пройти повз тебе (все через стереотипний спам на вулицях;) також вбив дядько - знавець незайманості, хто був тоді поряд, мене розуміє)))"
Когось було не зупинити, ми аж пошкодували, шо випустили до людей;):
   Гуцулка: "Вийшли ми з Ірою на "робоче місце" проспект Шевченка і аж здивувалися від того, що матусь навколо було не злічити. Перше привітання, здивування й щира усмішка у відповідь. Комплект яскравих брелочків ретельно вишукуємо у не менш яскравому кульку. Обираємо "жертву" і від наших привітань й подаруночка вже ніхто не відвертиться))
Молоді матусі з візочками, чи з двійком дітей за ручку, а то й три покоління українок поряд - бабця, мама і дитя - аж любо глянути".
Хтось згадував, скільки разів він людина:):
   Святик: "по дорозі знайомий екскурсовод із групою поляків намагався виманити відкритки для групи поляків - отримав одну щоб відстав...і тут почалося повільне роздавання листівок із брелками і вітання усіх жінок і дівчат із святом. люди були шоковані приємно, посміхалися... та варто згадати про шоковану одну жінку що спромоглася лише сказати "Абалдеть"...і знов вир люду, де треба було вибрати достойних обранців..."
Хтось захопився процесом роздачі...
   Підгайко: "Весело було, коли отак навпростець йшли жінкам, матерям з дітьми і дівчатам назустріч, зупиняли їх , вони на нас незрозуміло і здивовано поглядали, а ми починали їм розповідати з чим їх вітаємо і хто ми такі Після чого було приємно, коли люди тобі посміхаються і дякують) Хоча й був такий момент коли не зупинялись, казали, що спішать , а деякі просто ігнорували і обминали нас , але це було тільки два таких випадки, а загалом все було гарно, і люди яких ми привітали поринули в хорошу атмосферу свята)"
... а хтось процесом "втирання" привітань ;)):
   Мар'ян: "основний акцент було зроблено на те, щоб більше часу приділити перехожим. Не тільки висловити свої вітання матерям, жінкам, а й наголосити і пояснити, що саме цей день потрібно святкувати ще й як день української жінки на противагу заполітизованому дню 8 березня. І я думаю, що хоча б кількох людей ми зуміли переконати".
Хтось копошився і трудився, як мурашка...
   Мартуся: "Коли ми з Олежиком прийшли на місце нашої подальшої дислокації,то трішки розгубилися) в святковий день було надто багато людей і відчуття було якесь змішане...здавалося що ми потрапили у мурашник) ми трошки пометикували..і почали діяти)І знаєте...я навіть не сподівалася,що настільки надихнуся тією справою...Стільки щасливих справжніх українських сімей, матусь, які тільки  чекають дитинча,молодих дівчаток)))) Всі усміхнені радісні і променисті)))Траплялося,що мене трактували як якогось рекламного агента...але я поспішала крикнути навздогін:''Але ж я хотіла вас з Днем Матері привітати!!!''...і тоді це справді діяло і мимоволі малювало на обличчі втікачки чарівну посмішку)))ггг."
А хтось ставав "жертвою" проінформованих до біса добре;)) львів'ян і львів'яночок:
   Юрко: "Звичайно, море позитивних емоцій наших панянок та ще й своїх - що комусь даруєш радість. Цього разу був, правда, трохи не так як усі в парі (не враховуючи Оксану ;) ).Ми з Олексієм підім'яли під себе площу Галицьку, де ще поряд з нами і пам'ятником королю Данилу ;) роздавали якісь флаєри, і то не одні. Але мова не про флаєри :) На задньому фоні хлопці з блюзовогобенду грають живу музику, люди сидять навколо пам'ятника - гріються на теплому сонці, мами з дітьми (рідше разом з татами) виходять на прогулянку - ото вже наші клієнти ;) Але першу "жертву" ми перестріли ще тільки доходячи до місця нашої дислокації. Молода жінка з двома дітьми якраз проходила повз. Так рука і потягнулася за подарунком...
   Приємно було дарувати наші брелочки дівчатам, особливо тим, хто на запитання: "чи привітали свою маму?" звичайно ж давали ствердну відповідь чи тим, хто святкує свій день саме в другу неділю травня. Скажу по секрету, що були перехожі, котрі вже чекали на нас; були і такі, що згадували минулорічні квіти. Ото вже натішитись не могли. Не знаю, чи то вони чи ми :)"
Хтось "дивно" виглядав ;)...
   Мар'янка: "Отримала стільки позитиву, ніби то не я роздавала листівки, а всі ті, кого я вітала, вітали мене)))) Люди траплялися різні: хто здивовано дивився на тебе, ніби ти китайською говориш і навіть з листівкою в руках не розуміли "ШО ТО БУЛО?!О_О"))), були й такі, шо втікали (мабуть думали шо ми з секти якої)))), дивувалися "І ШО ТО ВИ БЕЗКОШТОВНО РОЗДАЄТЕ?", і найприємніше було, коли дівчта-жінки-матері тішилися і навзаєм вітали мене і бажали купу всього хвайного)))))))"
...а хтось спеціалізувався на майбутніх матусях ;)
   Ліля: "Вітати зі святом, дарувати невеличкі, але надзвичайно приємні подарунки, обов'язково зазначити, хто підготував такий сюрприз, побачити щире здивування і усмішку, почути "дякую", "мені приємно", "добре, тепер я не забуду привітати матусю" - основна волонтерська робота:) Неважко, правда?! Дійсно, вже вдруге беру участь у акції до Дня матері. Майбутні мами якось із особливою радістю реагували на наші привітання:) Дехто із батьків одразу пояснював своїй малечі, що у мами сьогодні свято:)"

Підсумкове слово надаю Олексієві... Він мене розчулив.....
В однієї матері я побачив на обличчі сльози. Я сказав стандартне привітання, вручив наш подарунок... вона здивувалась, сльози перестали текти - і вона усміхнулась. Заради таких посмішок слід робити такі акції...... "