День добігав до кінця. Ми, натомлені, але зі щасливими усмішками, збирали свої речі, ніби тут нічого й не було, з великим багажем позитивних емоцій поволі ішли на трамвайну зупинку… що було до того, я вам з радістю зараз повім ;)

  

   Ранок. Надворі по-справжньому пахне весною. Цей запах, прогрітий весняним теплим промінням сонця, насичений першими весняним пахощами квітів і листочків, які щойно випустились із бруньок, нагадує нам про одне з найбільших і найочікуваніших свят року – Великдень. Хороша погода дає надію, що акція "Люксові Оригінали Львова розписують писанки" пройде успішно. Та до початку ще 3 години. Прямуючи дорогою до університету, я переймаюсь, що треба ще відсидіти дві пари, коли наші борці вже з самого ранку метушаться над підготовкою до акції. Коли чекаєш чогось з нетерпінням, час, як на зло, іде довго. Та все ж пари закінчились і я рвонула до пам’ятника І. Франкові, де вже наші невтомні та повні весняної енергії борці в божевільному ритмі завершували підготовку.
   Цікавість перехожих до нас зростала, і вони частенько підходили і запитували, що ж це ми таке задумали робити, а коли дізнавались, що ми розмальовуємо писанки, дуже тому тішились. Неабияку увагу привертав стенд яйцеподібної форми, всіх цікавило, що ж це таке буде. Та побачивши, які перетворення з ним відбуваються, були здивовані: біла яйцеподібна форма перетворилася на оригінальну писанку-графіті (ох, і намучився той хлопчина з нею, щоб її розмалювати, бо ж вреднющий вітерець постійно перекидав її).
   Розливши фарби у бутлики, накришивши воску, запаливши свічечку, яка постійно гасла від того ж таки  тепленького вітру), та взявши у руки писачки,  ми приготувались до розписання яєць. Вибравши кожен собі візерунок, хто з малюночка, а хто скористався своєю багатою фантазією, взялися до роботи. Хвилинка за хвилинкою, і нас ставало все більше. Серед охочих розмалювати писанку були і старші люди, і зовсім маленькі дітки, яким завжди все цікаво і які з неабиякою  завзятістю та вмінням творили щось неймовірне. Хтось розмальовував писанку вже не вперше, а хтось тільки-но взяв у руки писачок, хоча бажання навчитись було давно.
   До нашої чималої компанії долучались відомі люди нашого славного міста Лева і разом з нами готували писанки до Великодня. Хтось з них вчився, а хтось вчив. Ох і сміху було, коли в когось виходили якісь дивні малюночки чи коли, отерши яйце воском, до нього не чіплялася фарба, чи взагалі коли писанка виходила зовсім іншого кольору, ніж очікували. А хтось настільки захопився розмальовуванням, що аж яєчко роздушив в руці (ми ж їх не видували). 
   В такій веселій та невимушеній атмосфері пролетів увесь день, один з тих незабутніх днів, спогади про який будуть викликати на моєму обличі щасливу і щиру усмішку.

  І як завжди, хочу сказати величезне ДЯКУЮ організаторам. "Борець" робить цей світ ще кращим)