Великдень! Двадцять четвертого квітня весь християнський світ разом святкує найбільш давній, урочистий і радісний Світлий Празник Христового Воскресіння.
При такім святі дозвольте ще розповісти трохи про нього. Празник Христового Воскресіння має ще такі назви: Свята й Велика Неділя Пасхи, День Святої Пасхи або Свята Пасха. В Україні на означення Пасхи часто вживають "Великдень", що значить Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю. Слово "пасха" походить з єврейського "песах", що значить "перехід". Тут мова йде про вихід євреїв з Єгипту. Вони вживали це слово на позначення ягняти, що його заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на спомин про визволення з Єгипту дістав назву Пасхи. Для апостолів і перших християн Пасха стала символом іншого переходу - переходу Ісуса Христа від життя до смерті і від смерті до життя. Тому вони святкували Пасху як сумну і сполучену з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерті. Але вже у II ст. поруч з хресною Пасхою починає також входити у практику і радісна Пасха в честь Христового Воскресіння, яку святкували на наступну неділю. Через таке подвійне святкування згодом між християнами почали виникати непорозуміння. Тому в 325 р. Собор у Нікеї постановив святкувати празник Пасхи в один день. А після 6-го Вселенського Собору (691 р.) ми святкуємо світлий тиждень. Свято Великодня багате на релігійні і культурні традиції. Свiтле свято Воскресiння супроводжується урочистими обрядами, до яких готуються протягом цiлого тижня: прибирають, бiлять оселi, печуть паски або "бабки”, фарбують крашанки, розписують писанки. Звичайно, не можна не згадати в першу чергу благословення на Великдень пасхальної їжі. Де найважливішою є паска. Паски, як правило, випiкають в четвер iз пшеничного борошна на яєчних жовтках. У Великодній кошик кладуть у нас ще сіль, яйця, різні м'ясні наїдки, зелень і ще в кого до чого душа тягнеться ;) Окремо не можна не згадати писанку - як один з найважливіших атрибутів Великодня, що дійшла до нас ще з прадавніх часів. З того часу розвинулося ціле мистецтво їх розпису. Кожен регіон має свої особливості, цікаві традиції і візерунки. Краса та й годі :) Шкаралупу із свячених яєць, кришки чи кістки в нас не викидали на сміття, а закопували або в городі, або на полі, щоб і землі дати свяченого. Подекуди в Галичині шкаралупи із свячених яєць кидали на стріху хати. Дiвчата вмивалися водою, в яку занурювали крашанки, щоб бути завжди рум'яними ;) Незмінним атрибутом великодніх свят в Україні є гаївки (веснянки-гагілки), що проходять, як правило, на майдані коло церкви. В нашому місті можемо забавлятися в Світлий тиждень у Шевченківському Гаї і, звичайно ж, в парку біля церкви свщм. Йосафата (26 квітня) ;) В деяких місцевостях є звичай на Великдень іти родиною на цвинтар, на могили своїх рідних, щоб поділитися з ними воскресною радістю та привітати великоднім привітом. З дохристиянських часів передався нам звичай розкладати вогні у великодню ніч на привітання весни. Ті вогні стали символом привітання Сонця Правди - Воскреслого Христа. Так-от коротенько про найбільш відомі Великодні традиції, яких, однак, в нас є чимало (може, хто і тут поділиться, чого не згадав ;). Наостанок додам слова проф. С. Килимника: "Ці скарби високої культури нашого минулого відзеркалюють наше
національне обличчя і є справжніми свідками споконвічного прагнення
нашого народу до волі, удосконалення, краси й сонця".
Тож в цей світлий день вітаю всіх борців з величним святом. Бажаю провести Світлий тиждень в мирі, родинному затишку і веселому дружньому колі. Христос Воскрес!
Високопреосвященним і Преосвященним Владикам, всесвітлішим, всечеснішим та преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви
Христос воскрес!
«Воскресіння день − просвітімося люди! Пасха Господня, Пасха, від смерті бо до життя І від землі до небес Христос Бог нас перевів, − Перемоги пісню співаємо!»
Воскресна Утреня, Канон Пасхи
Сьогодні, у день світлого празника Христового Воскресіння, цими словами Канону Пасхи Свята Церква прославляє свого Спасителя, який воскрес із мертвих. Подібно як і колись, у перший день створення світу, нині із темряви гробу, що звичайно є темрявою небуття, розпачу і безвиході, засяяло божественне і несотворене світло життя. «Воскресіння день − просвітімося люди!» Це світло божества, яке випромінює із пошматованого і зраненого, але воскреслого тіла Ісуса, пронизує сьогодні всіх нас, проникає у нашу особисту темряву гріха, немочі, безнадії та зневіри і просвічує, оживляє та воскрешає − відкриває двері до нового життя.
Пасха Господня, яку ми сьогодні святкуємо, є запрошенням воскреслого Христа йти за Ним від смерті до життя. Сьогодні Він, як новий Мойсей, кличе нас покинути єгипетське рабство і служіння всьому тому, що забирає у нас гідність дітей Божих. Слуга Божий Папа Іван Павло ІІ, врочистий акт зарахування якого до лику блаженних – беатифікація – відбудеться 1 травня цього року, назвав це сучасне невільництво культурою смерті, тобто сукупністю правил сучасного життя, які пропагують насилля над ненародженими і хворими, поширюють зневагу християнської сім’ї та моралі, відбирають нашу свободу Божих дітей, примушують плазувати перед різноманітними земними ідолами та кумирами сучасності.
Цього року, святкуючи десятилітній ювілей приїзду цього святця до України, пригадаймо собі його девіз: «Христос – дорога, правда і життя!» – та його батьківські слова, якими він наставляв нас на дорогу життя, записану в десяти Божих Заповідях. Пасха Господня – це рух цим шляхом, це початок мандрівки від землі до небес. А здійснюється цей рух силою Божою, яка сьогодні здолала найсильніше у цьому світі – саму смерть. «Від смерті бо до життя, і від землі до небес Христос Бог нас перевів». Не стіймо осторонь цього божественного прогресу, не даймо викинути себе на узбіччя життя фальшивими приманами, і тоді у цій пасхальній процесії, як об’єднаний Божий люд, вийдемо разом із нашим Спасителем від землі до небес.
Дорогі у Христі сини і доньки Української Греко-Католицької Церкви! У цей світлий день, прямуючи назустріч воскреслому Христові, ми не йдемо мовчки − ми «перемоги пісню співаємо»! Як важливо для нашого народу, що живе на різних континентах і сьогодні часом є розгубленим, пригніченим та зневіреним у власній гідності та силі, заспівати цю урочисту пасхальну пісню перемоги! Нехай сьогодні її величні слова вирвуться з кожного українського серця, пройнявши душу й тіло, і полинуть до небес. Бо ж у воскреслому Спасителеві є сила, незламність і перемога українського духу. «Господь − просвічення моє і спаситель мій. Кого маю боятися?» − співає пророк Давид (Пс. 26, 1).
Нехай ця пасхальна пісня перемоги залунає сьогодні у кожному нашому домі, у кожній родині! Разом із пасхальною крашанкою та благословенним хлібом несімо її сьогодні убогим і стражденним, в’язням і тим, хто поневіряється на рабських роботах, хворим і тим, хто сумує та плаче під тягарем щоденних життєвих хрестів. Нехай сила воскреслого Спасителя, який сьогодні переможно виходить із запечатаного гробу, буде вашим світлом, вашою силою та вашою піснею!
Христос воскрес!
+ СВЯТОСЛАВ
Дано у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, 7 квітня 2011 року Божого, на празник Благовіщення Пречистої Діви Марії
хороша стаття!)
