Про реформи в пенсійній системі десь та й мусіли чути, але не придавали цьому великого значення, адже думали щодо пенсії ого-го як далеко. Але ті хто вже планує починати самому себе забезпечувати варто слідкувати за свіжаком (прим. О. О. – свіжими новинами)
     Загалом реформа триває ще з 2004 року, але кожного разу її відтягують, оскільки вона не надто популярна в народі.
     Причинами реформи є застаріла радянська солідарна пенсійна система, коли всі сплачували страхові збори в один казан і потім кожному звідти відсипали потрохи. Проте вона не витримує сучасних тенденцій економіки. Солідарна  система передбачала постійне збільшення чисельності населення, а отже і внесків (а правда, що дуже схоже з фінансовою пірамідою?). Але тепер коли ВВП і кількість населення суттєво впали, система помаленьку дає збої (вже зараз існує дефіцит у розмірі 18 млрд. грн.)
        Тому для вирішення цих проблем планується впровадити 3-рівневу систему пенсійного забезпечення:
-    солідарна (яка зараз існує, але із деякими змінами);
-    накопичувальна (коли відрахування йдуть на персональні рахунки, гроші з них інвестуватимуться в економіку з метою захисту від інфляції);
-    недержавна пенсійна система (добровільні внески фізичних осіб і роботодавців у спец фонди, страхові компаній, банки).
Загалом така система існує в багатьох країнах світу і зарекомендувала себе такою, яка зможе бути більш фінансово збалансованою та стійкою і розподілити ризики зменшення рівня життя із виходом на пенсію.
      Але є два мінуси, які можуть скорелювати вигоди – це дупа, через яку люблять реформи впроваджувати (висока тінізація економіки, зарплати в конверті, безробіття) і інші проблеми – спротив населення через підняття пенсійного віку, передпенсійне безробіття тощо.