Роль жінки в історії людства незаперечно велика. Ні розумом, енергійністю, цілеспрямованістю, ні обдарованістю вона не поступається чоловікові, а мудрістю та інтуїцією далеко перевершує його практичнісь та розсудливість. Жінці під силу виконати грандіозні задуми, вона згуртує тисячі людей задля високої мети, якщо ця мета буде промовляти з її серця. Заради сім'ї вона часто жертвує своїми інтересами та потребами. Жінці властива вірність та відданість істинному коханню, і в той момент, коли чоловік вирішує справи розумом, в її душі йде запекла боротьба між почуттями та справами.

   Людство дало світу немало прекрасних, розумних жінок, які ставали главами держав, керували збройними повстаннями, вирішували долі мільйонів людей, рятували, карали й милували. І в той же час залишалися жінками - красивими, елегантними, милосердними і по-жіночому беззахисними.

   Природою закладено відмінність між протилежними статями: за будовою тіла, психологією, поведінкою, за складом мислення, інтересами та цінностями. Проте вона наділила окремих чоловіків та жінок спільною рисою - це сила духу, впертість та наполегливість. Цих людей об'єднує слово "лідер". Бути лідером також означає бути добрим оратором, організатором та дипломатом, вміти економити час та гроші. Якщо ж лідер - жінка, то дієвою щодо успіху може стати (і стає!) її шарм та зваблива чарівна усмішка.

   В історії є також поняття "національний лідер". Таким яскравим лідером світового масштабу є Маргарет Тетчер - жінка, яка зуміла змінити свою країну, ставши однією з найкращих політиків людства. Її талант - ставити перед собою завдання і їх вирішувати - справді гідні подиву. Ця жінка символізує собою багатолітній підсумок боротьби жінок за свої права, коли жінка вийшла з-під гніту чоловіка та батька і, залишившись наодинці зі своїми проблемами, зуміла не тільки вижити, але й посісти достойне місце в житті. Вона не підтримувала жодних феміністичних рухів, бо вважала, що чоловік та жінка мають однакові політичні та соціальні права.

   В Україні національним лідером-жінкою називаємо Ларису Косач-Квітку, велику Лесю Українку, жінку виняткової обдарованості, залізної сили волі, виняткової ерудиції, чиї "Досвітні огні" будили українців до усвідомлення себе як нації. Іван Франко так писав про неї: "З часу Шевченкового "Поховайте та вставайте" Україна не чула такого сильного, гарячого і поетичного слова. Мимоволі думаєш, що ця хвора, слабка дівчина чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну".

   Не можу не згадати тут дорогої мені - і кожному з вас, я впевнена - Ліни Костенко. Андрухович сказав, що Ліна Василівна навчила українську націю інтонаціям. Тобто виразнму вимовлянню замовчуваних речей уголос. "Саме вона - і ніхто інший - прищепила сотням тисяч українців непохитну впевненість у тому, що цензура - це зло і злочин, а самоцензура дорівнює самогубству. Саме вона привчала цих духовно вайлуватих і від природи не надто схильних до максималізму та різкості, а по-іншому кажучи, не надто сміливих людей до того, що слова "незалежність", "гідність" і "свобода" в українській мові існують не просто так. ... Вона не належить історії, а швидше навпаки - майбутньому. Вона його абсолютний слух". Пам'ятаєте: "ми є тому, що нас не може бути"?..

   Здавна прийнято, що обов'язки у сім'ї, а отже, і в суспільстві, поділено порівну: чоловіки отримали нелегке завдання заробляти, виконувати важчу фізичну роботу і оберігати родину (велику з певних причин ;)), а жінки готували їсти, дбали про майбутнє покоління, виховували дітей. Але чи хоча б один чоловік здогадувався, що його половинка мріє іноді відірватися від домашнього вогнища і... хоча б раз піти на полювання, відчути себе сильною та незалежною? Основи патріархального ладу збережено досьогодні, проте впродовж століть його значно змінено. Тільки подумати  - наскільки світ було викривлено, коли ще кілька століть тому такі ж люди - жінки - порівняно з чоловіками не мали можливості вчитися і права обирати, навіть свого майбутнього чоловіка! Жінок оцінювали або за впливовість та забезпеченість батьків, або за вроду. Багатовікова боротьба жінки за право бути рівною чоловікові дала нам - сучасним леді - можливість ходити до школи, здобувати освіту, розкривати та розвивати свої таланти, займатися улюбленою справою в житті та БОРОТИСЯ (входити в правління в тому числі!))))
   На сьогодні перед багатьма успішними жінками постає вибір: родина чи робота. Хочеться прийти додому, щоб чоловік нагодував, вклав спати... А нема так!)) Тому чи варто жертвувати особистим життям заради примарної кар'єри, щоб мати все на 5?
   Не обов'язково бути керівником у професійному житті. Адже лідери зазвичай не ті, які засідають в кабінетах. Лідер - це стан душі, відкритий погляд, усміхнена впевненість, наполеглива робота над собою, ненастанне прагнення стати кращим і самореалізація. Це може бути як успішний захист кандидатської, так і приготування смачнющого борщу! І головне - це внутрішня свобода і сила, якої додає тобі гармонія в сім'ї і в самому тобі. При цьому таким важливим є те надійне плече, на яке ти можеш опертися у хвилини невдачі, яке розділить твою радість і яке так цінує твої прагнення, допомагаючи втілювати їх у життя.