Отож, поїхали: розповім я вам про
пейнтбол, гру першу. Не можу не згадати, з чого усе почалося. Бажання було
давно, а нагода з‘явилась десь у жовтні. Збирались ми аж тижні зо 3: то погода
не випадала, то зайнято було, але, незважаючи на такі незначні перешкоди, ми все-таки вибрались на «кольорову бійню»:)
Сонечко
нас в той день не підвело і суботнього ранку ми приїхали на Тракт Глинянського. Оглянули територію, примірились, де
можна сидіти в засідці, пробіглись поверхами закинутих будівель та й з
нетерпінням чекали початку гри. Ще трохи часу минуло і Севастіян, Орчик, Андрій
(той, що Макс;)), Ірчик, Оля, Максим (той, що чуд:)), Святик, Боб і я виглядали,
як справжні вояки;) В камуфляжі, масках, з маркерами (то так називаються ті
пістолі з кульками) в руках – готові до бою. Емоції вже аж зашкалювали і тут
перший постріл, перше попадання, перші командні стратегії - адреналін бурлив в
крові! ... Читати далі »
Як ми вирішили зайців...ой...борців вполювати:)
