Ніколи не задумувались, чому група "країн, що розвиваються", володіючи значними природними ресурсами, постійно перебувають за межею бідності і потребують міжнародної допомоги?

     Здавалось, одним із способів вирішити проблему могло би бути залучення інвестора, але не всякий готовий взяти на себе часом великий ризик, пов’язаний з політичною нестабільністю та високою інфляцією.
     Крім того, у більшості країн, що розвиваються, застосовують відсталі технології та методи виробництва. Звичайно, заощадивши, вони можуть використовувати новітні технологічні знання, але ці технології, як правило, є працеоощадними. А ці країни, навпаки, потребують працемістких технологій (прим. О.О.:  через велику кількість населення).
    Ці труднощі підсилюються наявністю формальної і неформальної кастової системи, надмірними видатками на здійснення різних релігійних церемоній, несправедливими і громіздкими податками, що підривають стимули до праці й інвестування, корупцією та хабарництвом, нерозв'язаністю земельного питання тощо. Внаслідок усіх цих обставин більшість країн, що розвиваються, потрапила в "закляте коло бідності", в якому одна перешкода вибудовує іншу.
     Все починається з різкого зростання населення, внаслідок цього зменшується дохід на душу населення. Низькі подушні доходи означають низькі заощадження. Низькі заощадження своєю чергою обмежують процес інвестування у фізичний і людський капітал. А звідси випливає низька продуктивність праці і низькі доходи. А далі знов по колу і виходить, що країни бідні, бо вони від початку бідні (прим. – рекурсія :)).
     Для розірвання цього кола пропонують підвищувати темпи нагромадження капіталу, збільшити частку інвестицій у ВВП, скажімо до 10%, і стимулювати обмеження зростання населення, також залучити кошти, вивільнені від зменшення військових витрат розвинених країн, полегшення боргового тягаря, припинення економічного колоніалізму і перетягування фахівців, отримання  широкого доступу на світовий ринок, реформування іноземної допомоги.
    Розвинені країни вбачають у цьому спробу змінити теперішній економічний порядок і всякі масони, ZOG :), МВФ і ФРС всіляко тому противляться, адже не секрет, що багаті люблять користатись з бідності інших.