Традиція відзначати День сміху - День дурня - зародилась ще в далекому XVI ст. і активно святкується і сьогодні у багатьох країнах світу. Про виникнення традиції неофіційного святкування говорить багато теорій, поділюся найрозповсюдженішими.
     Отже, діло було так: у 1582 році французький уряд вирішив перейти на григоріанський календар, відтак святкування Нового року переносилось із 1 квітня на 1 січня. Та через погано розвинені джерела розповсюдження інформації звістка про це дійшла не до всіх, значна частина населення чи то з незнання, чи з упертості продовжувала сяткувати Новий рік, як і раніше. Освічені громадяни завели такий собі звичай насміхатись з невігласів. Найтрадиційнішим жартом є й до нині посилати довірливого простака куди-небудь із безглуздим дорученням.
     Відповідно до іншої, більш наукової версії День сміху започаткували від древнього свята весняного рівнодення (такий собі Хеллоуін навпаки). Під час зміни сезонів всі закони, як природні, так і соціальні на якийсь час ніби втрачали силу. Нормальна, розважлива поведінка перемінялася повною собі протилежністю: народ галасливо бенкетував і дозволяв собі всякі жарти над владою, за які іншим часом міг запросто позбутися життя. До речі, звичай прикрашати спину "дурня" паперовою рибою деякі культурологи пояснюють просто: саме з настанням весни у водоймах Франції з'являлося багато молодої риби, настільки недосвідченої, що піймати її було дуже просто. Цей дурний жарт назвали Poisson d'Avril. Згодом так стали називати тих, хто став жертвою першоквітневих жартівників.