Коли-небудь все буде мати свій кінець - далекий день, якого я вже не побачу, - тоді відкриють мої книги й у мене будуть читачі. Я повинен писати для них, для них я повинен закінчити мої основні ідеї. Зараз я не можу боротися - у мене немає навіть супротивників.
Мова не може померти природною смертю сама собою. Вона може померти тільки насильницькою смертю внаслідок дії зовнішніх причин.
Фердинанд де Соссюр, 1910-ті рр.
Народ вмирає не від інфаркту. Спочатку йому відбирає мову.
Ліна Костенко, 1960-ті рр.
9 листопада в Україні відзначаємо День української писемності і мови.
Мова
- це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі
глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять,
найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви
буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О. Олесь).
Одна вона у нас така - Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча Хоч без лаврового вінка. (Т. Шевченко).
Людина,
яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з
носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується
вона, за визначенням І. Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її
підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П. Мовчан).
Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була - Ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе дотла. (А. Білоус).
Найбільше
і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка
людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє
життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний).
Про те, що українська мова мелодійна, красива, неповторна і т. д. в тому ж дусі всі, напевно, чули не раз - віддамо належне Вашому вчителеві української мови та літератури в школі. Аж ніяк не маю на меті Вас у цьому розпереконувати - це бо щира правда! Хочу лише привернути Вашу увагу до такого запитання: чи знаєте Ви, коли виникла українська мова? Спробуємо зараз пошукати відповідь разом.
Історію української мови
починають від праслов'янської мовної єдності, яка
виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е.
За
традиційною - читаємо: радянською - версією походження східнослов'янських мов, яка ще донедавна
була офіційною та обов'язковою, вважалося, що в XI-XII ст. нібито сформувалася спільна для всіх східних слов'ян так звана давньоруська мова, на
основі якої з XIII ст. виникають три східнослов'янські мови -
українська, російська та білоруська - як мови відповідних народностей.
Проте це заідеологізована фальшиво-наукова думка.
Сучасні дослідники, критикуючи
цю теорію, вичленовують
українську мову безпосередньо з праслов'янської мови без проміжних
ланок. Згідно з цим підходом три східнослов'янські мови - українська,
білоруська й російська - зростали незалежно одна від одної як мови
самостійні, і так званої "праруської" спільної мови не існувало. Ще в 1880 році польський дослідник Михайло Красуський у своєму фундаментальному дослідженні "Древность малороссийского языка" (роботамістила понад 600 с.) писав: "Займаючись довший час порівнянням арійських мов, я прийшов до висновку, що українська мова є старшою не лише за усі слов'янські, не виключаючи й т.зв. старослов'янську, але й за санскрит, давньогрецьку, латину та інші арійські мови..." ( Повний текст можна знайти тут: http://www.ukrainaforever.narod.ru/ykrgovir.html/)
Маємо знати і пам'ятати, що кожен з нас - не маленька людина натовпу, а нащадок великого могутнього народу, який у ХІІ столітті витворив таке "Слово о полку Ігоревім", що й зараз - у ХХІ столітті - ніхто не може поетичною майстерністю і довершеністю перевершити його, а ще до приходу на наші етнічні землі Кирила та Мефодія ми вже мали перекладене Євангеліє своєю мовою! Маємо виховувати в собі ту силу і волю духу; поважаючи чужу культуру, цінувати своє понад усе! І розуміти справжню тому ціну.
Наостанок маленький штрих... 9 листопада щороку (з 2000 р. починаючи) стартує Міжнародний конкурс знавцівукраїнської мови імені Петра Яцика. Конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. Так-от 25 жовтня 2010 року міністр освіти і науки Дмитро Табачник підписав указ, яким фактично ліквідував міжнародний конкурс ім. Петра Яцика.
Свого часу Г. Сковорода дійшов такого висновку: "Кожен повинен
пізнати свій народ і в народі пізнати себе. Якщо ти українець, будь
ним... Ти француз? Будь французом. Татарин? Татарствуй! Все добре на
своєму місці і своєю мірою. І все прекрасне, що чисте, природне, тобто
непідробне".
Та, то тільки за радянською традицією "давньоруська мова", "радянський народ" і т.д. Колись брала участь у конкурсі ім.Яцика, не чула до тепер про такий указ((((
Хороша стаття. А як пригодилися кілька занять в "Ілюстрації"
Мова не може померти природною смертю сама собою. Вона може померти тільки насильницькою смертю внаслідок дії зовнішніх причин. 
