Під сузір'ям Кози, або то єсть Український гороскоп Чи не всі хоча би раз в житті відкривали останні сторінки газет і вичитували там, що ся має з нами стати завтра і яка то любов до нас сі вчіпе до кінця тижня. Ех, ото цікаво було почитати оту писанину добрих тіток і вуйків, які так старанно намагались нам спрогнозувати наше майбутнє і називали ото - ГОРОСКОП. Бачте, в тих газетах нам пишуть про всяких там Водоліїв, Риб, Скорпіонів..., але.. то вже попса, тому давайте ж бо краще поринемо у минуле, до наших пращурів, які вже в ті часи мали свій хліборо
... Читати далі »
Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії Київської. Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...
Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. В літописах заснування собору датується як 1017, так і 1037р. Будував Cв. Софію київський князь Ярослав Мудрий. В цій справі він завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.
Волею випадку прочитав твори майбутніх "наших" студентів, які писались в рамках ЗНО. Я просто випав в осад і повзав по землі від сміху, коротше нічний жах філолога. Іже в нас тут таких достатньо - читайте і плачте.
Цитати взяті із творів абітурієнтів, які здавали твори в рамках ЗНО 2009. Перші витяги з незалежного тестування 2009 з української мови та літератури. Одним із завдань було написати твір, тема якого звучала так: "Довести або спростувати думку: "Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця" (Григорій Сковорода)." Там без жодних коментарів і без жодних змін друкуються найсмішніші цитати, які потрапили до рук.
... Читати далі »
У неділю, 1-го серпня, віддавали останню шану народному артисту України Миколі Мозговому.
Близько тисячі людей, серед яких відомі співаки, музиканти, діячі культури України, прийшли до палацу "Україна" (директором якого Мозговий був останні роки), щоб пом'янути великого діяча Української естради та культури загалом. Поховали тіло Мозгового на Байковому кладовищі.
Умань - місто, оповите легендами, місто героїчної і багатостраждальної долі. Ним володіла польська шляхта, його палили й розгромлювали вщент татари і турки, але воно знову й знову піднімалося з попелу. А наймальовничіший його куточок - парк "Софіївка".
Національний дендрологічний парк „Софіївка” НАН України (м. Умань Черкаської обл.) є одним з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Сучасна „Софіївка” поєднує в собі функції „Історичного саду”, науково-дослідного інституту, навчально-виховної бази, туристичної установи.
Згадували ми вже Хотин, коли йшлося про Кам'янець-Подільський. Проте ця велична споруда заслуговує на окрему статтю. Тим більше, у 2007 Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" був визнанй одним із семи чудес України.
Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу про
... Читати далі »
Освічені освітяни, освітлені світлом науки, досвідчені - іноді, освідчені - не всі, загалом шукаємо сенс Після тих вступних, зачувши слова "наука", "освіта", "навчання", хочеться сказати: хай їм грець! - так допекли. Отож, кажемо: хай їм грець - і продовжуємо вчитися...
Близькі за звучанням слова (або ж пароніми) освітлений / освічений насправді можуть перетинатися у вжитку лише в таких абсурдно-софістичних твердженнях, як от назва статті :)) Вони хоча і є історично спорідненими, але вживаються в різних значеннях. Освітлений - "який стає видний, бо на нього падає світло". Освітленим може бути будинок, вулиця (тут буде доречніше МАЄ бути) темними вечорами, кошеня на сходах власного будинку, поціло
... Читати далі »
Візитівка Києва, Лавра зайвих представлень і похвал не потребує, тому перейдемо зразу до суті справи:)
Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали
... Читати далі »
На минулорічній "Книжковій толоці", яка проходить щороку в моєму рідному містечку Миколаєві, я зупинився біля стенду видавництва "Львівська Політехніка". І не тому, що цей стенд моєї alma mater, а тому, що цікаво було погортати уже прочитані чи якісь нові підручники, за якими я навчаюся.
Один із продавців, грузин (що мене дуже зацікавило) впхнув мені у руки книжку з тонкою, навіть ламкою обкладинкою, розмальовану неприродними, синтетичними кольорами, промовляючи: "Цікавая кніга". Не приховуючи усмішки, прочитавши досі для мене невідоме ім'я автора (Юстейн Ґордер) та почувши на запитання "скільки коштує" відповідь "25 гривень", я одразу ж віддав її східному продавцеві, який, як с
... Читати далі »
Натрапила я недавно на згадку про 7 чудес України і зловила себе на думці, що не знаю, які визначні місця в нашій країні визнані найдивовижнішими. А соромно не знати... Тому вирішила розпочати рубрику "7 чудес України", щоб ті, хто про них не знав, ознайомилися з "чудесним списком" і його вмістом:), а ті, хто може похвалитися, що вже давно "ознайомлені", ще раз помилувалися цією красою і, можливо, дізнались більше. Згодом можна буде писати і про іншу номінацію "7 природних чудес України", а наразі кажіть у коментарях, чи рубрика цікава і чи варто її продовжувати.
Не так давно відгриміла Українська вечірка-4, багато хто ще, напевно, під її враженням і хоче, щоб наступна була вже завтра:) Але так як до 5-тої Української вечірки доведеться ще трохи почекати, а танцювати від того хочеться не менше, пропоную принаймні про танці поговорити.
Для кожної нації народні танці - то невід'ємна частина культури. Такий собі виразник самобутності народу, його звичаїв та історії. (Уявіть Україну без козацького гопака чи коломийки? Здається, неможливо:) ) І, мабуть, те, що робить танець таким неповторним і водночас популярним, - це його експресивність. Запальний танец
... Читати далі »
Я згадую вчора… Слова із сумних літер пишуть знайому музику, знайома
музика слизьким та іноді хитрим, інколи жорстоким способами звужує коло
моїх думок до неадеквату… Дивне слово – неадекват… Беручи утомлено в
жменю зграю старих спогадів, я не знаходжу серед брудної білизни
буденного і такого вимушеного вчора нічого корисного, нічого приємного…
Зловтішаюся – роль мого злого Я стає у адекват до неадеквату, гра слова
набуває іншого значення в умовах серйозних діялогів (не випадково пишу
через «я») сумних, веселих, дурних і просто, усім зрозумілим,
зарозумілих бажань… Згадую вчора… Гер
... Читати далі »
Більша половина меншу половину так наполовинить, шо буде сама полова з того всього :) Отакі всілякі дивні думки приходять до голови, коли бачиш тандем апельсина з яблуком ;)
Отож, половина. Зазвичай це слово виступає у сполученні зі словами перша, друга (перша, друга половина року, футбольного матчу, тренінгу "Лідер та його команда" (коли на перерві можна трошки перепочити від тих дітисьок :))) і позначає середину проміжку часу або якоїсь віддалі. Інше значення цього слова вживають зазвичай неправильно: "У класі є більша половина учнів", "Я прочитала більшу половину книжки". Заглянувши у словник, бачимо, що це слово означає одну з двох рівних частин певного цілого. Недоцільно говорити про більшу чи меншу половину, оскільки таке сполученн
... Читати далі »
Коби не зашпортатись ;) Цікаво іноді задумуватись над тим, як звичні нам речі боролися за своє місце під сонцем. Після Української вечірки-4 мою увагу привернула історія каблуків, або, як звично уже стало, "шпильок". Що з цього зацікавлення вийшло - до Вашої уваги....
Історики не можуть однозначно відповісти на запитання, хто і коли винайшов каблуки. Одні стверджують, що взуття на невисоких підборах носили ще у Давньому Римі. Інші переконані - конструкцію, яка нагадує сучасний каблук, придумав Леонардо да Вінчі. Однозначним залишається лише той факт, що підбори спершу були атрибутом чоловічого взуття, хі-хі. Наприклад, у Давньому Єгипті чоловіки-хлібороби носили
... Читати далі »
Найперше в цій книжці мене, звісно, привабила назва. До того ж, ще раніше читала "Майже ніколи не навпаки" і "Солодку Дарусю" (за яку, до речі, Марія Матіос отримала ШЕвченківську премію), і як одна, так і інша справила на мене глибоке враження. Тому "Націю" брала до рук із зацікавленням.
На що ж ми найперше дивимося у книжці? Звичайно, на зміст. Отож, зі змісту і почну: складається "Нація" з трьох частин:
І ч. - "Апокаліпсис" - 6 новел. І, чесно кажучи, після першої новели "Юр'яна і Довгопол" я трохи розчарувалася, бо не до кінця її зрозуміла. Проте, добре, що зовсім не зневірилася і читала далі, тому що наступні новеливже піддалися моєму розумінню і вразили до глибини душі. "Вставайте, мамко
... Читати далі »
Лікар все-таки лікує, а лічить (коли має!) гроші! ;) Часто сплутуємо речі, які надаються до сплутування. Отож...
Суржик не розрізняє слів лікувати і лічити (нерідко не розрізняємо і ми ;)). В літературній мові вони відрізняються за значенням, здатністю вступати у зв'язки з іншими словами, а також мають свій ряд споріднених слів. Лікувати - "застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання". Лікують хворого, серце, зуби; лікують таблетками (тубулєточками :)), травами, усмішк
... Читати далі »
От уже проминули ми екватор літа, але, впевнена, ще не наситилися ним донесхочу, і жага яскравих літніх вражень не дає нам сидіти на місці. Наступна чудова нагода розважитись так, щоб згадувати цілий рік, - етнофестиваль «Підкамінь-2010».
Проходитиме він 23-25 липня – 3 дні, а не 4, як планувалося раніше… Бюджет фестивалю – удвічі менший, ніж минулого року, але це ще не привід розчаровуватися, адже розважатимуть спраглу української музики публіку, окрім молодих гуртів, і такі «монстри», як «ТІК» і «Юркеш». З новою програмою виступлять ... Читати далі »
Кому таки можна зустрічатися? ;) Після невеликої перерви продовжуємо тему науки...
Українське слово "зустрічатися" помилково і частенько, зрештою, вживають як відповідник до всіх значень російського встречаться. Пошурупаймо трохи і зробімо правильний висновок: зустрічатися (зустрітися - доконаний вид) можна тоді, коли є якась зустріч. Речення "У книзі зустрічаються цікаві факти", "Він зустрівся з труднощами" неприродні, хоч усі слова є українськими і нормативними. Зміст такого роду фраз можна передати по-різному. Можливий варіант: "У книзі трапляються цікаві факти", "Він мав труднощі". А коли ж зустрічаються? Насамперед можуть зустрічатися люди: "зустрілися спортсмени", "зустрілися збірні / команди" (у значенні людей), "зустрілися давні друзі для
... Читати далі »
Цими вихідними Київ був «Країною мрій». Фестиваль-легенда вже вкотре дарував жителям столиці та численним гостям чудову нагоду торкнутися традицій предків прямісінько у центрі мегаполісу. Автентичні та кобзарські співи, традиційний фольклор та його поєднання з роком, джазом, блюзом, автентичні танці, майстер-класи артистів, майстерні народних ремесел, козацькі розваги і найвправніші українські та закордонні музики – святу не міг завадити навіть дощ.
«Добре там, де нас нема», - скажете ви. Але на цей раз точно помилятиметеся, бо 17-18 липня «Країна мрій» буде і у нас, у Львові. Кращого місця для проведення етнофестивалю, ніж Шевченківський гай, здається, і не придумаєш. Отож, організатори обіцяють таке:
Прощання з Миколою Мозговим
Світ Софії - світ мудрості
