Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін… РОМАН ШУХЕВИЧ

«Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту»

Петро Дужий, ідеолог ОУН

   5 березня 1950 р. загинув легендарний Роман Шухевич. Двадцятидворічним юнаком долучився Роман Шухевич до осмисленої звитяжної борні за державницьку мрію про незалежність. Шухевич до дня загибелі керував визвольною боротьбою на українських землях і завдяки його непересічному політичному і військовому талантові, силі духу і характеру ця боротьба мала організовані, а в перші повоєнні роки - масові форми повстанських дій.

   А зараз пряма мова очевидців про провідника УПА:  «Роман Шухевич уже при перших зустрічах, у коротких розмовах зробив на мене сильне враження своїм спартанським виглядом, бистрим поглядом, яким начебто хотів гіпнотизувати. Він був непересічно здібний, не мав проблеми в науці, отримував оцінки лиш „дуже добре" або „відмінно". Він був і співаком, і прекрасним музикою, а його спеціяльність була гра на фортепіяні. Рівночасно він був здібним спортовцем, був товариський, не цурався товаришів, що походили з нижчих суспільних верств. Також відзначався великою побожністю, як це стверджує в своїх споминах і о. д-р Назарко. До жінок ставився завжди з повагою, як справжній джентельмен. Одним реченням — Роман Шухевич був спартанцем душею і тілом. Ця його вдача, позитивні риси характеру, високе почуття відповідальности за виконання добровільно взятих на себе завдань, виявилися вповні в обставинах, які прийшли з будучими роками.» Турко Р. Роман Шухевич, якого я знав // Вісник ООЧСУ. – 1988. – Ч. 9.

Ось одна із сторінок невідомого життя одного героя, героя, що став для усіх рідним!

Д.с. якщо б сьогодні були часи середньовіччя то нашого спрівічизника представляли б таким чином: «Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941—1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943—1950). Нагородженний званням Герой України посмертно – РОМАН ШУХЕВИЧ!